Президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану без чіткої стратегії. Про це йдеться у колонці редакційної колегії газети The New York Times.
Автори зазначають, що через три тижні після початку конфлікту у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму, до чого він раніше заявляв про своє прагнення.
«Якщо його мета скромніша, наприклад, захоплення ядерних матеріалів Ірану, він також не запропонував переконливих ідей для її досягнення», — йдеться в матеріалі.
Крім того, на думку редакції, Білий дім не врахував можливі наслідки війни для світової економіки. Йдеться про перебої з постачанням нафти, які вже призвели до зростання цін на енергоресурси.
У статті зазначається, що Трамп мав рацію в оцінці деяких аспектів політики Ірану. Автори вказують, що влада країни протягом десятиліть пригнічувала власне населення, підтримувала терористичні організації та розвивала ядерну програму.
Однак після початку війни, на думку редакції, стали очевидними три ключові стратегічні проблеми.
Перша полягає в тому, що Трамп, на думку авторів, повторив помилку багатьох попередніх американських адміністрацій. Зокрема, йдеться про конфлікти у В’єтнамі, Афганістані та Іраку, де передбачалося, що зміну режиму вдасться здійснити легше, ніж це виявилося на практиці. У статті підкреслюється, що самі лише авіаційні удари рідко призводять до повалення уряду.
Друга проблема — невизначеність щодо головної мети США: запобігання появі ядерної зброї в Ірані. За даними видання, запаси високозбагаченого урану можуть зберігатися в підземному комплексі поблизу міста Ісфахан. Якщо вони збережуться після завершення війни, Іран, на думку авторів, зможе продовжити шлях до створення ядерної бомби.
Третя проблема пов’язана з впливом війни на світову економіку. Конфлікти на Близькому Сході часто призводять до зростання цін на нафту. Зокрема, Іран може обмежувати рух суден через Ормузьку протоку, що вже призвело до помітного зростання цін на енергоресурси.
У матеріалі також стверджується, що для стабілізації ситуації Трамп тимчасово пом’якшив нафтові санкції проти Росії. Крім того, він звернувся до низки країн — зокрема до Великої Британії, Франції, Японії, Південної Кореї та Китаю — з проханням направити військово-морські сили для захисту судноплавства в регіоні. Однак згоди, за даними видання, поки що не отримано.
Автори припускають, що ситуація може змінитися найближчими тижнями. Наприклад, можливе посилення іранської опозиції або ослаблення влади в Тегерані за аналогією з падінням режиму Башара Асада в Сирії наприкінці 2024 року.
Проте, як зазначає редакція, перші тижні війни «не вселяють довіри». На думку авторів, адміністрація Трампа, можливо, недостатньо підготувалася до конфлікту.
Також зазначається, що президент не звертався до Конгресу США за офіційним схваленням військових дій, не координував планування з союзниками та надав американському суспільству лише обмежені пояснення причин війни.