Олександр Лукашенко, який роками придушував будь-яку інакомислення в Білорусі, раптом згадав про існування такого поняття, як «гуманізм».
За повідомленнями його підконтрольного агентства «БелТА», диктатор милостиво підписав укази про помилування 250 осіб, засуджених за так звані «злочини екстремістського спрямування».
В офіційній заяві прес-служби зазначено, що «президент ухвалив рішення про помилування низки осіб, засуджених за злочини екстремістського характеру. Насамперед глава держави, як завжди, керувався принципом гуманізму. І, звісно ж, враховував звернення, що надійшли від матерів, дружин та близьких засуджених». Звучить красиво, якщо забути, що саме цей «гуманіст» створював нелюдські умови у в'язницях, де люди місяцями не бачили сонячного світла.
Насправді ж за цим спалахом доброти стоїть не поклик совісті, а прагматичний розрахунок і візит до Мінська спеціального представника Дональда Трампа Джона Коула. У Вашингтоні, схоже, серйозно сподіваються, що такими заходами зможуть хоч трохи відсунути мінського васала від кремлівського господаря. Американські чиновники не приховують: мета — витягнути з катівень понад тисячу людей. Білоруська опозиція, щоправда, дивиться на ці танці з бубном скептично, вважаючи спроби відірвати Лукашенка від Путіна абсолютно безглуздими, адже диктатор уже давно здав суверенітет своєї країни в оренду Москві.
Цей атракціон небаченої щедрості вже має свою історію успіху для режиму. Попередні раунди закулісних переговорів дозволили вийти на свободу понад сотні політичних в’язнів, серед яких такі знакові постаті, як нобелівський лауреат Альось Бєляцький та опозиціонери Марія Колесникова й Віктор Бабарико. Натомість Штати вже почали потихеньку послаблювати санкційну зашморг, що для задихаючої економіки Білорусі — як ковток повітря. Лукашенко просто повторює свій старий трюк: спочатку наповнює в’язниці невинними людьми, а потім порційно продає їхню свободу Заходу в обмін на визнання та гроші.
«Президент ухвалив рішення про помилування низки осіб, засуджених за злочини екстремістського характеру. Насамперед глава держави, як завжди, керувався принципом гуманізму. І, звісно ж, враховував звернення, що надійшли від матерів, дружин та близьких засуджених», — цитує прес-службу офіційний Мінськ, намагаючись зберегти обличчя в ситуації, що склалася.