дрон-перехватчик

Коли у 2022 році «Шахеди» вперше з’явилися в небі над Україною, їх майже нічим не можна було зупинити. Сьогодні їх збивають прямо в повітрі — і роблять це дешево та масово, пише Associated Press.

Усе почалося не з планів, а з безвиході. Українські військові просто не мали іншого вибору, окрім як шукати рішення на місці. І знайшли — дрони проти дронів.

«Це не так, ніби ми одного разу сіли й вирішили боротися за допомогою безпілотників. Ми зробили це, бо в нас не було іншого вибору», — каже пілот 127-ї бригади.

Спочатку намагалися використовувати ракети ППО, але це виявилося безвихідним. Повільні системи не встигали за маневреними розвідувальними дронами. Тоді з’явилося просте й геніальне рішення — збивати їх такими ж безпілотниками.

Перелом стався в той момент, коли російський «Орлан» завис над позиціями, наводячи артилерію, і його просто збили іншим дроном.

«Тоді я зрозумів — це війна дронів. Вона почалася. Ми вже деякий час наближалися до неї, але саме тоді я побачив її на власні очі», — згадує офіцер.

Далі — ще складніше. З’явилося складніше завдання: як зупинити «Шахеди», які летять швидко й далеко. Відповідь знову знайшли на місці — почали створювати дрони-перехоплювачі авіаційного типу.

Тепер це вже не аматорська справа, а ціла індустрія. Військові, інженери та волонтери працюють разом, випробовують рішення безпосередньо на фронті й одразу вдосконалюють їх. Швидкість таких дронів уже перевищує 200 км/год — цього достатньо, щоб наздоганяти цілі в небі.

«Тільки уявіть — ракета Patriot коштує близько 2 мільйонів доларів, а тут у вас є невеликий літальний апарат вартістю близько 2200 доларів. І якщо він не досягне цілі, я можу його посадити, трохи полагодити й знову запустити в повітря. Різниця величезна. А ефект? Не гірший», — пояснює пілот.

І це головний перелом. Україна воює не ресурсами, а гнучкістю. Навіть одноразові дрони намагаються не втрачати — їх приземляють, ремонтують, вивчають і знову відправляють у бій.

Скептицизм був сильним. Багато хто не вірив, що це спрацює. Але майже два роки довели протилежне — війна змінилася. І тепер перемагає не той, у кого більше ракет, а той, хто швидше навчається.

Нагадаємо, що Україна сьогодні — це не просто отримувач допомоги, а унікальний світовий хаб військових технологій, який може багато чому навчити навіть таких гігантів, як Сполучені Штати.