Заяви про те, що Росія нібито не програє війни, не витримують елементарної перевірки фактами. Про це в програмі«Мосейчук Podcast» нагадав Андрій Ілларіонов, наводячи приклади, коли Москві доводилося відступати або миритися з поразкою.
Перший удар по міфу — російсько-японська війна. Тоді Японія, яку ніхто не вважав серед світових лідерів, послідовно розгромила російські війська як на суші, так і на морі. Результат — Портсмутський мир і різке підвищення статусу Токіо.
Далі — 1919–1920 роки. Нові держави Балтії не просто вистояли, а й вибили війська Червоної армії та закріпили свою незалежність. Паралельно Фінляндія у своїй боротьбі також зуміла відбитися та домогтися визнання свого суверенітету.
Польща, яка щойно повернулася на карту світу в 1918 році, зупинила наступ Червоної армії під Варшавою та Львовом. Результатом став мир, який закріпив поразку радянського наступу.
Навіть у війні з Фінляндією СРСР не зміг реалізувати головний план. «Сталін ставив собі за мету повністю захопити всю територію Фінляндії та встановити повний контроль. Чи вдалося йому це? Ні, не вдалося», — наголосив експерт.
Окремий приклад — Афганістан. Дев’ять років війни, близько 15 тисяч загиблих, і в підсумку — вимушене виведення військ без досягнення поставлених цілей.
Ілларіонов наголошує: навіть найпотужніші держави не могли зупинити Росію — самостійно чи за підтримки союзників. А гучні заяви про «перемоги над Наполеоном і Гітлером» він пояснює просто: незнанням історії.