Субота, 28 березня 2026 року, стала для Монако днем великого дискомфорту під яскравим сонцем. Вперше з 1538 року Папа Римський ступив на землю цієї крихітної держави, і цей візит був максимально далеким від світського прийому.
Лев XIV, ледь зійшовши з трапа, дав зрозуміти, що не має наміру обмінюватися ввічливими фразами з принцом Альбером II. Замість стандартних фраз про дружбу, понтифік обрушився з критикою на саму суть існування «податкового раю», підкресливши, що концентрація шалених капіталів в одному місці — це виклик світовій моралі, повідомляє Reuters.
Прямо біля входу до князівської резиденції Папа виголосив промову, яка змусила місцевих багатіїв здригнутися. «Багатство не повинно бути «стриманим», воно має служити закону, справедливості та нужденним», — зазначив Лев XIV.
Він буквально зажадав від мешканців князівства переглянути свої погляди на життя, заявивши, що «багатство Монако має стати інструментом для поліпшення життя кожного, а не просто притулком для розкоші». Щоб натяк зрозуміли навіть найменш кмітливі, понтифік вручив принцу мозаїку зі святим Франциском Ассизьким — тим самим, який кинув своє багатство в бруд заради служіння бідним.
Приїзд Папи збігся з моментом, коли світ завмер у жаху від ескалації війни в Ірані. Поки в казино Монте-Карло крутилася рулетка, понтифік нагадував про глобальну відповідальність тих, у чиїх руках зосереджені ресурси. Жителі Монако, які вітали Лева XIV на площі, зізнавалися, що бачать у ньому єдину постать, здатну хоч якось охолодити запал світових лідерів і знизити градус міжнародної напруженості.
«Він міг би об’єднати людей... зараз панує велика напруга», — ділилися своїми думками люди в натовпі, сподіваючись на чудодійну дипломатію Ватикану.
Не обійшлося й без традиційних цінностей: Лев XIV похвалив князя за блокування закону про аборти, але одразу додав, що однієї вірності догмам замало — потрібно змінювати саму структуру розподілу багатства. Цей візит став другою міжнародною поїздкою нового Папи після його обрання у 2025 році й чітко визначив його курс: Ватикан більше не буде мовчки спостерігати за тим, як малі європейські держави перетворюються на закриті клуби для обраних. Попереду у понтифіка поїздки до Африки та Іспанії, де риторика, судячи з усього, буде такою ж жорсткою і безкомпромісною.