Президент України Володимир Зеленський, посилаючись на дані ГУР, розкрив масштабну схему військового співробітництва між Москвою та Тегераном, яка вже призвела до пролиття американської крові.
Згідно з розвідданими, російське орбітальне угруповання переведено в режим активного стеження за об’єктами США та їхніх союзників на Близькому Сході. 24 березня об’єктом стеження стала база Дієго-Гарсія, а вже 25 березня об’єктиви націлилися на авіабазу принца Султана в Саудівській Аравії.
Результат не змусив себе чекати: 27 березня Іран завдав по цій базі комбінованого удару, в результаті якого були поранені американські військові та пошкоджено літак-заправник.
Список цілей російських «космічних шпигунів» вражає своїм охопленням. 26 березня під приціл потрапили база Інджирлік у Туреччині та Аль-Удейд у Катарі. Окрім суто військових об'єктів, Кремль цікавить і економічна стабільність регіону: зафіксовано зйомку аеропорту Кувейту, а також найбільших нафтових і газових родовищ Великий Бурган і Шайбах. Вся ця інформація передається Ірану в режимі реального часу, фактично роблячи Росію співучасником кожної атаки на західні сили в регіоні.
На цьому тлі позиція адміністрації Білого дому виглядає, м’яко кажучи, дивно. Поки американські солдати отримують поранення через російські розвіддані, США дозволяють продаж російської нафти та нафтопродуктів, завантажених до 12 березня, продовжуючи це послаблення до 11 квітня. Зеленський поставив логічне і жорстке запитання: як можна йти на поступки країні, яка прямо допомагає ворогу знищувати твої власні бази?
«Потрібно тиснути на агресора. А скасування санкцій – це точно не тиск», – наголосив український лідер, вказуючи на абсурдність ситуації.
Фактично Кремль використовує «санкційні канікули» не для деескалації, а для зміцнення «осі зла». Передача супутникових даних Ірану — це прямий виклик безпеці США, на який Вашингтон реагує тимчасовим скасуванням обмежень.