Історія почалася з виступу Лева XIV, якого ще недавно в США сприймали майже як «свого». Перший американський Папа швидко розчарував Білий дім — і зробив це публічно. У своїй традиційній «Промові про стан у світі» він фактично розкритикував сучасну міжнародну політику, давши зрозуміти, що мир дедалі частіше поступається місцем силі, зазначає видання The Free Press.
Папа прямо заявив: «Дипломатію, яка заохочує діалог і прагне досягти консенсусу між усіма сторонами, витісняє дипломатія, заснована на силі. Війна знову входить у моду, і зростає войовничий запал». Ці слова пролунали на тлі дій Дональда Трампа та його адміністрації — і у Вашингтоні це зрозуміли без додаткових пояснень.
Лев XIV не обмежився загальними формулюваннями. Він закликав до припинення вогню в Україні, до миру на Близькому Сході за принципом двох держав, а також торкнувся ситуації у Венесуелі — причому одразу після військового втручання США та вивезення Ніколаса Мадуро. Окремо Папа торкнувся теми мігрантів, зажадавши поважати їхні права та гідність — саме в той момент, коли в США відбувалися масові депортації.
Реакція не забарилася, але не була публічною. До Пентагону викликали папського нунція — кардинала Крістофа П'єра. За даними журналістів, розмова там вийшла далеко не дипломатичною. Заступник міністра оборони Елбрідж Колбі, як стверджується, прямо заявив, що у США є військова сила, яка дозволяє «робити все, що завгодно».
Кардиналу також дали зрозуміти, що Ватикану краще не втручатися в політику, де вирішальну роль відіграє не мораль, а сила. Більше того, пролунав натяк, який у релігійній історії звучить як попередження: чиновники згадали про Авіньйонський полон пап — час, коли папство опинилося під контролем світської влади.
Для Ватикану це виглядало як пряма загроза. За даними джерел, П’єр був шокований. Офіційно все залишилося без коментарів, але незабаром він залишив посаду — формально через вік. Усередині ж цей епізод сприйняли як сигнал тиску з боку США.
На цьому конфлікт не закінчився. Лев XIV знову виступив — цього разу з великодньою промовою, в якій продовжив критику: «Ми звикаємо до насильства, миримося з ним і стаємо байдужими...» Він знову говорив про світ, який руйнується під тиском сили й амбіцій.
Додатковим ударом по відносинам стала відмова Папи прийняти запрошення Білого дому на святкування Дня незалежності США. Натомість він вирушить на Лампедузу — символ міграційної кризи, від якого Вашингтон волів би дистанціюватися.
У підсумку ситуація переросла у повноцінний конфлікт. З одного боку — адміністрація Дональда Трампа, яка спирається на силу та тиск. З іншого — Папа, який публічно ставить під сумнів таку модель миру. І вперше за довгий час ця суперечка перестала бути тихою — вона вийшла на рівень відкритого протистояння.
Віцепрезидента США Джея Ді Венса, який є католиком, уже запитали про скандал, коли він вилітав із Будапешта. І Венс пообіцяв поговорити з кардиналом П’єром та з чиновниками Пентагону, щоб з’ясувати, що сталося.