Українська артилерія поступово скорочує розрив у вогневій потужності з противником, досягнувши співвідношення витрат снарядів 1:3–1:4. Командир бригади «Грегіт» Віталій Корнієнко підкреслює, що виживаність розрахунків тепер безпосередньо залежить від глибини укріплень і майстерності маскування.
Ситуація на фронті змінюється на користь Сил оборони завдяки поєднанню західних технологій та перевіреного часом радянського озброєння.
В ефірі «Українського радіо» Корнієнко зазначив, що навіть старі зенітні гармати КС-19 демонструють високу ефективність, а найближчим часом підрозділи очікують на посилення 155-м калібром, зокрема вітчизняними САУ «Богдана». Артилерія працює у тісній взаємодії з аеророзвідкою, що дозволяє компенсувати чисельну перевагу ворога в озброєнні за рахунок точності ударів.
«Хто б не говорив про його вік, але він дуже добре себе показав на війні. А в нашій бригаді — це буде щонайменше 155-й калібр, буде багато цікавого озброєння: як українського, зокрема самохідна артилерійська установка «Богдана», так і західного озброєння від наших партнерів», — розповів командир.
Однак технологічний прогрес ускладнює роботу на передовій. Розширення «кіл-зони» — дистанції, на якій дрони противника становлять смертельну загрозу — за рік збільшилося з 5 до 7–8 кілометрів. Це змушує артилеристів постійно змінювати тактику, зариватися глибше в землю та вдосконалювати способи прихованого переміщення, щоб виконувати завдання під цілодобовим наглядом ворога.
«Якщо, наприклад, рік тому вона сягала 5 кілометрів, то зараз вона вже щонайменше 7–8 кілометрів. Тому артилерії стає складніше і з маскуванням, і з виконанням завдань, але ми справляємося. Стріляємо далі й зариваємося глибше. Усе», — підсумував Віталій Корнієнко.