Знищення російської нафтопереробної галузі та удари по центрах прийняття рішень у Москві є ключовими умовами для примушення Кремля до реальних переговорів. Політичний аналітик Віталій Портников вважає, що лише фізичний параліч експорту енергоресурсів та руйнування ілюзії безпеки в столиці РФ створять передумови для припинення вогню.
Стратегія завершення війни має ґрунтуватися на двох факторах: економічному краху та психологічному терорі еліт. В ефірі «КШДУ Media» на YouTube Портников пояснив, що системне виведення з ладу нафтопереробних потужностей і портів — це прямий шлях до завершення бойових дій. Без валютних надходжень і палива ресурсна база агресора вичерпається, що змусить Москву шукати вихід із ситуації не на умовах ультиматумів, а виходячи з суворої реальності.
«Знищення нафтової галузі Російської Федерації — це шлях до завершення війни. Я весь час про це говорю: якщо ми виведемо з ладу російську нафтопереробку та російський нафтовий експорт, це і створюватиме передумови для того, щоб Росія пішла на реальні переговори щодо завершення війни та як мінімум на припинення вогню по лінії зіткнення, а не у зв’язку з виведенням військ України з території Донецької області», — висловив свою думку публіцист.
При цьому аналітик розрізняє економічний ефект і психологічний вплив. Удари по глибокому тилу, зокрема по нафтових терміналах у Приморську чи Усть-Лузі, пересічний росіянин не пов’язує безпосередньо зі своїм добробутом через складність логічних ланцюжків. Однак атаки на Москву, особливо на урядові будівлі та об'єкти силових структур, руйнують базове почуття захищеності у населення та керівництва країни.
«Я думаю, що удари по нафтовому порту Путін не сприймає як удари по колишньому Ленінграду. Це теж потрібно розуміти. Саме тому Москва відчуває таке велике психологічне навантаження. Удари по Міністерству оборони РФ, удари по ФСБ — це психологічне навантаження. Вони можуть не закінчити війну, але вони створюють відчуття небезпеки у всіх», — підкреслив Портников.
На думку експерта, специфіка російського суспільства така, що лише пряма загроза центру управління викликає напругу. Коли удари припадають на символи влади в Москві, кожен пересічний громадянин усвідомлює: якщо безпеки немає у Путіна та мешканців столиці, то її немає ні в кого.
«Як влаштована Росія? Якщо росіянин чує, що б’ють по Приморську, б’ють по Усть-Лузі, то йому байдуже, бо йому треба пояснити, що це зменшує наш експорт нафти і ти будеш менше їсти, бо почнуться серйозні проблеми, тобто для них це складні механізми, а коли людина чує, що вдарили по якійсь будівлі в Москві, тим більше урядовій, вона напружується. Якщо безпеки немає у Путіна і у москвичів, то яка у мене може бути безпека?» — резюмував Віталій Портников.