Дональд Трамп публічно заявляє, що союзники готові підтримати США у наведенні порядку біля берегів Ірану, проте за закритими дверима ситуація виглядає інакше. За даними Bloomberg, європейські чиновники скептично ставляться до ідеї створення військово-морської місії й не поспішають виділяти на це ресурси.
Велика Британія та Франція планують обговорити це питання окремо, але їхня позиція однозначна: ніякої військової присутності доти, доки не буде досягнуто сталого припинення вогню.
Замість того, щоб брязкати зброєю, лідери ЄС роблять ставку на дипломатичні маневри. Основні переговори зараз точаться навколо того, як примирити США та Ізраїль з Іраном мирним шляхом, а не як прорвати блокаду силою. При цьому навіть усередині європейського табору немає єдності.
Париж і Лондон ніяк не можуть дійти згоди щодо того, яку роль у потенційній операції мають відігравати США і чи потрібна взагалі їхня присутність, яка сама по собі дратує Тегеран. Дипломати вважають за краще дочекатися розвитку мирних переговорів, перш ніж переходити до конкретних рішень.
Французька сторона взагалі пропонує екзотичні варіанти: координувати дії безпосередньо з Іраном та залучати до місії країни, які не викликають у нього негативної реакції. Крім того, Париж і Лондон наполягають на мандаті ООН, отримати який сьогодні практично неможливо через позицію інших великих держав.
На цьому тлі вимоги Трампа щодо допомоги у відновленні судноплавства залишаються без відповіді. Після початку бомбардувань Іран обмежив прохід через протоку, ціни на нафту почали зростати, але в Європі не знайшлося охочих боротися за вільну торгівлю.
Ситуація зайшла в глухий кут, і західні лідери це визнають. Як зазначив президент Фінляндії Александер Стубб: «У цьому є так багато різних складних аспектів». На його думку, зараз Іран тримає в руках багато козирів, і будь-який необережний крок може призвести до неконтрольованої ескалації.
Поки в кулуарах обговорюють можливість проведення місії за участю десятків країн, планування залишається на початковому етапі. Європа розглядає варіанти супроводу суден, але остаточні рішення відкладаються до кращих часів, коли ситуація в регіоні хоч трохи стабілізується.