Нинішня війна рано чи пізно призупиниться, але це не принесе остаточного миру, доки на карті світу існує Російська Федерація. Український офіцер переконаний, що історична жага Москви та спроби привласнити наше минуле спонукатимуть агресора до нових нападів кожні 10–20 років.
Герой України Павло Розлач із позивним «Ведмідь», який нині обіймає посаду заступника командира 8-го корпусу ДШВ, поділився з ТСН вкрай жорстким і реалістичним поглядом на майбутнє відносин із сусідом-агресором. За його словами, закінчення поточних бойових дій не стане крапкою у багатовіковому протистоянні.
«Ця війна закінчиться, але потім буде інша війна. Через 10–20 років вона розпочнеться. Поки існує Росія, є Україна, я думаю, що так буде завжди. Імперія не може існувати без України», — наголосив полковник в ексклюзивному інтерв’ю.
Офіцер вбачає корінь проблеми в історичній неповноцінності Росії, яка відчайдушно намагається пов’язати своє «велич» з українською спадщиною. Розлач переконаний, що нинішня РФ просто не має власних історичних підстав для того статусу, який вона собі приписує.
«У них немає свідоцтва про народження, і вся та велич, яку вони там пропагують, не має історичних підстав. Це все вигадано. Їм потрібна Київська Русь, щоб якось прив’язати її до себе», — пояснює військовий. Без Києва вся російська ідеологічна конструкція розсипається, оскільки у них немає єдиної національності, а є лише клаптикова ковдра із сотень народів під вивіскою федерації.
Це протистояння не є чимось новим — воно триває століттями і триватиме, доки одна зі сторін не зникне або не зміниться до невпізнання. Полковник наголошує, що Україна для Москви є життєво важливим ресурсом, без якого імперський проект нежиттєздатний.
«Це буде завжди, доки ми існуємо. Так було вже тисячоліттями і так буде й надалі. Просто буде одна війна, потім інша, потім третя», — підсумував Павло Розлач. Фактично, нинішньому та майбутнім поколінням українців пропонується прийняти модель життя в стані постійної готовності до нового акту агресії.
Таке констатування факту змушує по-новому поглянути на процеси переозброєння та підготовки резервів. Якщо мир — це лише перепочинок перед наступним раундом, то Україна зобов’язана перетворитися на неприступну фортецю з найпотужнішим ВПК.
Іронія долі полягає в тому, що країна, яка не має власної чіткої історії, намагається знищити ту, що дала їй початок, і цей екзистенційний конфлікт не вирішується простим підписанням мирних угод.