Російська армія продовжує битися об найпотужніший оборонний вал на сході України, намагаючись захопити пояс міст-фортець — Костянтинівку, Дружківку, Слов'янськ і Краматорськ.
Інститут вивчення війни (ISW) у своєму свіжому звіті розвіює мрії Кремля про швидке захоплення Донецької області у 2026 році. Під контролем України залишається майже п’ята частина регіону, і це найбільш укріплені райони, у які протягом одинадцяти років вкладалися колосальні ресурси.
Ці міста — не просто точки на карті, а оптимальні з географічної та топографічної точок зору оборонні вузли, захопити які «в лоб» практично неможливо без повної втрати боєздатності армії.
«Значні втрати, яких Росія зазнала в битві за Бахмут або під час кампанії зі захоплення Покровська, бліднуть у порівнянні з тими, яких їй доведеться зазнати, щоб захопити міста-фортеці — якщо взагалі припустити, що російські сили досягнуть успіху», — стверджують в ISW.
Окупанти чудово розуміють, що штурм міських районів — це м’ясорубка, яка з’їсть усі їхні резерви.
Саме тому на будь-яких переговорах Москва істерично вимагає здати ці території «без бою», намагаючись виторгувати політичними засобами те, чого не може взяти силою. Якщо Україна втратить цей пояс, їй доведеться окопуватися в степах Харківської та Дніпропетровської областей, де місцевість абсолютно не підходить для оборони.
Це дало б агресору повну свободу дій для подальшого наступу на захід, але на даний момент такий сценарій виглядає фантастикою. Військовим шляхом РФ зможе наблизитися до вирішення цього завдання не раніше 2027–2028 років, і то за умови, що Захід припинить підтримку, а удача раптово посміхнеться Шойгу та Герасимову.
Цифри говорять самі за себе: наступальний запал росіян стрімко згасає. Якщо у 2025 році їм вдавалося захоплювати в середньому по 15 квадратних кілометрів української землі на день, то за перші три місяці 2026 року цей показник впав до 5,5 «квадратів».
Такими темпами вони будуть наближатися до кордонів області десятиліттями, залишаючи за собою лише гори трупів і спаленого заліза. Поки міжнародна підтримка зберігається, «пояс фортець» залишається неприступним символом українського опору, об який ламаються зуби імперських амбіцій.