Олександр Лукашенко видав чергову порцію абсурдних виправдань, намагаючись переписати визначення диктатури. За його версією, репресії та захоплення влади не мають значення, якщо в казні немає трильйонів для світового панування.
Білоруський самозванець остаточно заплутався у своїх історичних дослідженнях, намагаючись відмежуватися від статусу «останнього диктатора Європи». У своєму недавньому інтерв’ю він зобразив із себе скромного менеджера середньої ланки, якому просто «не пощастило» з ресурсами.
Лукашенко серйозно стверджує, що справжня диктатура вимірюється не кількістю політичних в’язнів, а здатністю нав’язувати свою волю іншим країнам. Себе він бачить лише керівником скромної держави, тоді як справжню велич він приписує лідерам Росії та США.
Розподіл лідерів на «категорії» у уяві Лукашенка виглядає надзвичайно улесливо.
«Я не імператор, як Дональд Трамп чи Володимир Путін. Вони можуть собі дозволити думати про те, щоб їх любили. Вони великі люди, імператори. Я керівник середньої країни, скажімо так, середньоєвропейської. Я розумію, що в мене немає таких можливостей», — заявив він.
При цьому диктатор цинічно підміняє поняття, заявляючи, що статус тирана нібито залежить від фінансової подушки, а не від методів управління власним народом.
Виправдовуючи свою політику, Лукашенко переклав провину на Захід, звинувативши Трампа у справжньому деспотизмі через наявність ресурсів.
«У мене немає таких ресурсів, щоб диктувати. А ось у Трампа ці ресурси є. І він диктує свою волю у Венесуелі, на Кубі, намагається диктувати в Ірані, у Китаї, диктувати щось усім країнам. У нього є ці ресурси. Я історик», — підсумував він.
Цими словами «історик» фактично визнав, що його єдина проблема — це порожній бюджет, а зовсім не відсутність совісті чи правових норм.