Українські удари по російських нафтопереробних заводах призвели до несподіваного побічного ефекту — різкого падіння якості пального на АЗС у Росії. Власники автомобілів у різних регіонах повідомляють про масові поломки двигунів одразу після заправки у великих федеральних мережах.
Дефіцит потужностей змусив російських ритейлерів використовувати сурогат, вироблений на кустарних установках, так званих «самоварах». Одним із постраждалих став колабораціоніст Ігор Димитрієв, який поскаржився, що дизельне паливо від «Лукойлу», куплене у Владикавказі, знищило двигун його автомобіля всього через 100 кілометрів шляху. Майстри на СТО підтверджують: такі випадки стали масовим явищем, оскільки через виведення з ладу ключових НПЗ у баки споживачів потрапляє небезпечна для техніки суміш.
За даними Reuters, лише у квітні 2026 року через успішні атаки дронів було зупинено роботу щонайменше чотирьох гігантів галузі: Сизранського, Туапсинського, Нижньогородського та Новокуйбишевського заводів.
Ситуація на ринку нафтопродуктів у Росії стрімко погіршується, змушуючи Кремль повертатися до радянських методів управління. З 1 квітня 2026 року влада ввела повну заборону на експорт бензину і почала впроваджувати систему державних «розпоряджень» для нафтових компаній, намагаючись хоч якось наситити внутрішній ринок.
Однак ці заходи не рятують від технологічного колапсу: пошкоджене обладнання західного виробництва практично неможливо швидко замінити через санкції, що паралізує глибоку переробку нафти.
За оцінками експертів, Росія не зможе відновити нормальну роботу НПЗ щонайменше до середини 2026 року, якщо атаки триватимуть із нинішньою інтенсивністю. Поки влада намагається приховати масштаби катастрофи, пересічні водії розплачуються за амбіції Кремля дороговартісним ремонтом своїх автомобілів. Енергетична «наддержава» на очах перетворюється на територію дефіциту і технічного хаосу, де навіть заправка на брендовій АЗС перетворилася на лотерею на виживання двигуна.