Саміт Євросоюзу на Кіпрі пройшов у незвично спокійній атмосфері, але за зовнішньою розслабленістю ховалися серйозні внутрішні конфлікти. Після політичної поразки Віктора Орбана європейські лідери раптово усвідомили, що більше не можуть списувати всі свої біди на одного «проросійського диктатора», пише Politico.
Роками Орбан слугував ідеальною ширмою, за якою ховалися реальні розбіжності між країнами-членами ЄС. Тепер, коли угорський лідер пакує валізи, політикам довелося «голосно й чесно» поглянути на накопичені проблеми. Перша ж «тріщина» проявилася в питанні членства України: поки одні вимагають прискореного вступу, інші, як прем'єр Хорватії Андрій Пленкович, закликають Зеленського «враховувати реальність». За відсутності угорського вето з'ясувалося, що скептиків у питанні розширення блоку набагато більше, ніж здавалося раніше.
Енергетична криза додала масла у вогонь, поставивши Європу перед неможливим вибором. Через авантюри Дональда Трампа в Ірані виник дефіцит палива, що зіткнувся з необхідністю посилення санкцій проти Росії. Лідери ЄС буквально розриваються між бажанням покарати Кремль і страхом залишити власну економіку без ресурсів. Без Орбана, який завжди брав на себе роль «поганого хлопця» і критикував санкції, іншим учасникам довелося шукати виправдання для власного небажання йти на радикальні кроки.
Саміт показав, що Віктор Орбан був не причиною, а лише симптомом глибокої системної кризи Євросоюзу. Суперечки щодо бюджету, міграції та стратегічної автономії нікуди не зникли — вони просто стали відвертішими. Politico зазначає, що європейським лідерам тепер ні за ким ховатися, і кожен майбутній саміт стане випробуванням на міцність для єдності, яка раніше трималася на загальному роздратуванні проти одного угорського прем'єра.