Російське керівництво продовжує демонструвати дивовижну політичну еквілібристику, роблячи суперечливі заяви. Поки одні погрожують країнам Балтії та європейським заводам, інші намагаються переконати світ у своїй «миролюбності» та європейській ідентичності.
Дмитро Пєсков вирішив змінити гнів на милість, заявивши придворним журналістам, що Росія — це «невід’ємна частина» Європи. За його версією, Москва не може становити загрозу для європейців, а будь-яка архітектура безпеки без участі Кремля просто немислима. Ця заява виглядає особливо цинічно на тлі того, як російські ракети щодня намагаються залякати цю саму Європу. Пєсков намагається продати Заходу образ «партнера», інтереси якого потрібно враховувати, ігноруючи той факт, що довіра до російських слів у світі давно впала нижче плінтуса.
Контраст зі словами Пєскова створюють його ж колеги по цеху, які не соромляться у висловлюваннях. Дмитро Медведєв днями відкрито погрожував європейським компаніям, які допомагають Україні з дронами, обіцяючи зробити їх легітимними цілями для ударів. Підхопила його й Марія Захарова, яка звинуватила країни Балтії у пособництві ЗСУ та пригрозила Латвії, Литві й Естонії жорсткою розплатою за «повітряні коридори». Виходить дивна картина: однією рукою Кремль замахується палицею на сусідів, а іншою — Пєсков намагається погладити їх по голові, розповідаючи про «єдність».
Така тактика «доброго і злого слідчого» всередині одного відомства — старий трюк, який більше не працює. Європа бачить реальні дії, а не солодкі слова прес-секретаря: удари по портах, гібридні атаки та постійний ядерний шантаж. Спроба Пєскова повернути Росію в «європейську архітектуру» звучить як пропозиція вовку стати співавтором проекту безпеки в овечій кошарі. Поки Медведєв і Захарова диктують порядок денний ненависті та погроз, будь-які слова про «невід’ємну частину Європи» залишаються лише порожнім звуком для внутрішнього вжитку.