В українських лісах і степах мешкають три види гадюк, зустрічей з якими краще уникати. Найпоширеніша — гадюка звичайна із зигзагом на спині, яка оселилася в Поліссі та Карпатах.
Як зазначають у МОЗ, у південних заповідниках можна натрапити на рідкісну степову гадюку, а на північному сході мешкає майже чорна гадюка Нікольського. Усі вони — не агресивні за своєю природою і кидаються в атаку лише тоді, коли людина буквально наступає їм на хвіст або заганяє в кут.
Щоб не спровокувати змію на напад, у високу траву слід заходити в щільних штанях і високих черевиках, а перед тим, як ступити на колоду, варто добре постукати по ній палицею.
Якщо ж ви все-таки побачили змію, завмріть і дайте їй поповзти собі на спокій — різкі рухи та спроби зіграти в героя лише погіршать ситуацію. Отрута наших змій рідко вбиває дорослу здорову людину, але для дітей та алергіків вона може стати квитком до реанімації, тому візит до лікаря обов’язковий у будь-якому разі.
Якщо стався укус, головне — не перетворювати порятунок на цирк. Потерпілого потрібно покласти, заспокоїти й змусити не рухатися, щоб отрута повільніше поширювалася організмом. З ураженого місця потрібно негайно зняти кільця, браслети або тісне взуття, оскільки набряк не змусить себе чекати. Кінцівку слід зафіксувати вище, рану обробити антисептиком і накласти легку пов'язку, а потерпілому дати пару таблеток від алергії.
Категорично заборонено вдаватися до «кіношних» методів порятунку: висмоктувати отруту ротом, накладати джгут, припікати місце укусу або заливати рану алкоголем. Джгут лише спровокує некроз тканин, а спиртне прискорить всмоктування токсинів у кров. Єдиний правильний алгоритм — перша допомога на місці та максимально швидке транспортування до найближчої лікарні, де є необхідні препарати.