Російська армія, загнана в глухий кут українськими безпілотниками, почала застосовувати відчайдушні й сумнівні методи захисту. Черговою «чудо-зброєю» проти FPV-дронів стали спеціальні патрони, які мають розпилювати фарбу й заважати оператору бачити зображення.
Окупанти серйозно просувають цю ідею як панацею від точних ударів з повітря. Суть їхнього задуму примітивна: коли дрон наближається, солдат стріляє в нього хмарою фарби, камера заляпується, і безпілотник нібито стає непридатним.
Однак радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов швидко пригальмував ентузіазм пропагандистів, нагадавши, що подібні «хімічні» рішення випробовувалися обома сторонами вже не раз. «За час війни я бачив у нас багато подібних рішень на основі різних хімікатів. Ідея хороша. Але на практиці є багато нюансів: дальність пострілу, щільність хмари, погодні умови, наведення, політ за інерцією», — пояснив він.
Насправді навіть засліплений дрон часто долітає до цілі за інерцією або під керуванням досвідченого пілота, який встиг зафіксувати курс. Поки росіяни намагаються грати в пейнтбол, українські FPV-дрони створили на фронті справжню «стіну смерті», яка практично паралізувала будь-які спроби наступу агресора. Кожен рух техніки або піхоти РФ миттєво карається точним прильотом, і жодні малярні хитрощі не можуть змінити цю статистику.
Ворог метушиться у пошуках хоч якогось протидії, оскільки традиційні засоби РЕБ часто не справляються з масовістю українських атак. Використання фарби виглядає як акт відчаю, а не продумана стратегія. Окупанти витрачають ресурси на безглузді «ноу-хау», поки їхня логістика та штурмові групи методично знищуються на підступах до позицій. У цій війні технологій розпилення фарби проти високоточної зброї виглядає так само ефективно, як спроба зупинити танк відром води.
Як раніше повідомляло інтернет-видання From-UA.org, «Шахеди» навчилися передавати сигнал один одному.