Євросоюз зайшов у глухий кут у питанні інтеграції України, намагаючись поєднати політичну нагальність із бюрократичною неповороткістю. Щоб не затягувати процес на десятиліття, Київ планують заманити в «асоційоване членство» — статус спостерігача з місцями в інституціях, але без реального впливу на рішення Брюсселя.
Стандартний шлях до ЄС для України виглядає нездійсненним у найближчій перспективі. За оцінками Єврокомісії, на повну відповідність критеріям знадобиться від 10 до 15 років. Ситуацію ускладнює «кейс Угорщини»: приклад Віктора Орбана змусив європейські столиці панічно боятися прийому нових членів, які можуть почати відхід від демократії вже після вступу.
Як пише Financial Times, навіть спроба прискорити процес за допомогою концепції «зворотного розширення» зазнала невдачі, спричинивши лише хаос та звинувачення в дискримінації інших кандидатів.
На цьому тлі Париж і Берлін просувають модель часткової участі. Україна могла б отримати представництво в Європарламенті та Раді міністрів, але без права голосу і без доступу до мільярдних сільськогосподарських субсидій.
«Київ може сприйняти це як постійну «залу очікування для європейців другого сорту», — зазначають аналітики.
Для прихильників цієї ідеї це реальний шанс прив’язати Україну до Європи, не порушуючи при цьому фінансову систему самого блоку.
Окремим питанням є гарантії безпеки. Франція та Німеччина допускають включення України до статті про взаємний захист ЄС та створення нової Ради безпеки разом із Великою Британією. Наразі Євросоюз готує пакет на 90 мільярдів євро та офіційне відкриття переговорів цього літа, але питання повноцінного статусу залишається відкритим.
Брюссель сподівається, що цих заходів вистачить, щоб задовольнити вимоги Зеленського, хоча шлях до реальної рівноправності в складі ЄС для України все ще не прокладено.