Те, що раніше здавалося мешканцям Єкатеринбурга, Уфи та Челябінська далекою картинкою з телевізора, раптово стало їхньою новою, лякаючою реальністю.
Видання Bloomberg зазначає, що ілюзія «глибокого тилу» в Росії офіційно відійшла в минуле. Тепер українські безпілотники долають відстань у 1600 кілометрів, охоплюючи території, де проживає понад 70% населення країни-агресора. Шок настав наприкінці квітня, коли БПЛА вперше врізався в житловий будинок у Єкатеринбурзі, а місцевий аеропорт за місяць паралізували п’ять разів. Містяни, які роками відчували себе за кам’яною стіною Уральських гір, раптово усвідомили: вони більше не за спинами фронту, вони — мішень.
Війна остаточно перекинулася на російські міста, тоді як ситуація на передовій для Кремля застрягла на місці. Зеленський відкрито заявляє, що під прицілом уже чверть території РФ, включаючи найбільші промислові центри, такі як Перм та Уфа.
Для місцевих жителів «спецоперація» перестала бути абстракцією. Тепер їхнє повсякденне життя — це постійні перебої з інтернетом, закрите небо, виття сирен і стрімке зростання цін. Уральські гори, які десятиліттями вважалися непереборним бар'єром, більше не захищають від обстрілів, і це усвідомлення породжує в суспільстві глухе, важке роздратування.
Настрої змінюються навіть там, де пропаганда здавалася всесильною. Люди, які звикли до комфортної віддаленості від бойових дій, тепер змушені щодня перевіряти небо на наявність загроз. Рейтинги влади почали стабільно знижуватися, оскільки росіяни почали ставити незручні запитання: чому «друга армія світу» не може захистити навіть глибокий тил?
Війна буквально увірвалася в квартири тих, хто сподівався перечекати її за Уралом. Коли кожне четверте місто Росії перебуває в зоні прямого удару, жодні бравурні звіти з Москви вже не здатні вгамувати наростаючу паніку та невдоволення населення.