Російський диктатор Володимир Путін продемонстрував різкий поворот у публічному ставленні до президента України, відмовившись від багаторічних образ. Експерти пов’язують цю зміну зі спробами Кремля імітувати готовність до переговорів на тлі військових невдач.
Зміна риторики стала очевидною після виступу Путіна 9 травня, де він несподівано вжив коректне звернення «пане Зеленський». Коментуючи чутки про можливу особисту зустріч, диктатор заявив: «Я ще раз почув, що українська сторона, пан Зеленський, готова провести особисту зустріч. Ми ніколи не відмовлялися, і я не відмовлявся». Цей тон радикально відрізняється від заяв на початку повномасштабного вторгнення.
У лютому 2022 року Путін у істеричній манері називав керівництво України «зграєю наркоманів і неонацистів», закликаючи українських військових здійснити військовий переворот. Довгий час він принципово уникав згадувати прізвище Зеленського, використовуючи лише зневажливі епітети.
Раптова «ввічливість» Кремля викликала бурхливу реакцію по обидва боки фронту. Український військовий оглядач Олександр Коваленко назвав це черговою маніпуляцією, зазначивши, що за новою лексикою ховається колишнє бажання нав’язати свої умови під виглядом «мирного договору».
Водночас у російському Z-спільноті ця зміна викликала здивування та сарказм. Радикальні військові кореспонденти не можуть збагнути, як «узурпатор і терорист» раптово перетворився на «пана», розцінюючи це як ознаку слабкості режиму. Пропагандистські ресурси, які роками вибудовували образ «київської хунти», опинилися в ідеологічному глухому куті через зміну методики.
Зміна риторики відбувається на тлі активних спроб міжнародного посередництва та підготовки до можливих переговорів.
Аналітики вважають, що використання прізвища Зеленського в шанобливому контексті — це спроба легітимізувати опонента в очах власної аудиторії напередодні можливого підписання угод. Путін змушений визнавати реалії, які він заперечував понад два роки, повертаючись до формальних правил дипломатії. Однак в Україні до цих лінгвістичних ігор ставляться скептично, підкреслюючи, що ввічливе звернення не замінює виведення військ і припинення вогню.