Риторика Кремля на параді 9 травня різко змінила вектор: Путін заговорив про завершення війни, що західні аналітики пов’язують із патовою ситуацією для агресора. Незважаючи на спроби просування, російська армія зіткнулася з реальністю, де темпи втрат особового складу почали перевищувати можливості набору нових контрактників, зазначає The Guardian,
За оцінками експертів, при втратах у 35 тисяч осіб на місяць військкомати встигають відправляти на фронт не більше 30 тисяч «добровольців». Це означає поступове виснаження наступального потенціалу, що вже призвело до втрати раніше захоплених позицій у Запорізькій області та під Куп’янськом.
Технологічна перевага, на яку розраховувала РФ, також дає збій. Обмеження доступу до Starlink і проблеми з Telegram дезорієнтували російські підрозділи, зробивши їх легкою здобиччю для українських дронів. Паралельно з цим «нафтова голка», на якій міцно сидить режим, почала гнутися під ударами українських далекобійних ракет.
Атаки на термінали в Приморську та Усть-Лузі призвели до падіння добового експорту нафти з 5,2 млн до 3,5 млн барелів. Поки що високі світові ціни утримують російську економіку від миттєвого краху, але будь-яка стабілізація на Близькому Сході може обвалити котирування і залишити Кремль з порожнім бюджетом.
Економіст Яніс Клуге та аналітики Фонду Карнегі сходяться на думці: запас міцності РФ тане швидше, ніж це відображено в офіційних звітах.
Путін розуміє, що продовжувати війну в колишньому темпі — означає гарантовано довести країну до банкрутства та знекровлювати армію. Саме тому «голуб миру» з Кремля сьогодні виглядає не як жест доброї волі, а як вимушена спроба зафіксувати хоч якісь результати, поки фронт остаточно не розвалився під тиском технологічної переваги ЗСУ та економічного виснаження.