Олександр Лукашенко, який утримує владу в Білорусі, вживає реальних заходів для підготовки країни до безпосередньої участі в бойових діях. Дипломатичні джерела вказують, що мінський керівник прагне уникнути повномасштабного військового сценарію, однак його можливості для маневру практично вичерпані.
Ключовим чинником ескалації є безпрецедентний тиск з боку російського президента Володимира Путіна, який вимагає від Мінська повноцінної участі у військовій агресії проти України. Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі свого YouTube-каналу детально проаналізував ризики, що виходять від північного сусіда.
За оцінкою українського дипломата, на даному етапі дискусія щодо участі білоруської армії перейшла з площини принципової згоди у площину конкретних термінів і тактики. Наразі ключовими питаннями є точна дата активізації білоруських військ та конкретні напрямки їхнього ймовірного удару по українській території. Водночас зберігається мінімальна ймовірність зміни цього курсу, якщо виникнуть фактори, здатні радикально вплинути на позицію Мінська. «Почне знову петляти, як він вміє», — зазначив Кулеба, описуючи можливу реакцію Лукашенка у разі виникнення критичної загрози особисто для його режиму.
Стратегічний задум Російської Федерації полягає у створенні масштабної загрози на північних кордонах України з метою зміни ситуації на всій лінії фронту. Путін розраховує, що відкриття другого фронту з боку Білорусі змусить військове командування України розсіяти свої ресурси. В умовах затяжних позиційних боїв у Донецькій та Луганській областях Кремль намагається змусити Збройні сили України перекинути найбільш боєздатні підрозділи зі східного напрямку на захист північних рубежів країни.
Паралельно з тиском на Мінськ російське керівництво застосовує альтернативні методи дестабілізації українського тилу, щоб компенсувати невдачі на основних напрямках. Відсутність вагомих територіальних успіхів окупаційної армії на Донбасі змушує Москву компенсувати дефіцит перемог на фронті посиленням ракетних і дронових атак на цивільну та критичну інфраструктуру України.
Нинішня ескалація повітряних ударів безпосередньо пов’язана зі спробами Кремля приховати стагнацію своїх сухопутних військ і нав’язати Україні свої умови ведення війни.