Російське керівництво продовжує розглядати територію Білорусі як потенційний інструмент для створення нового осередку напруженості на північних кордонах України. Однак реальна боєздатність мінського режиму та небажання його армії воювати перетворюють ці плани на ризикований експеримент для Кремля.
Військовий експерт Іван Тимочко в ефірі "Київ 24" проаналізував ризики активізації північного напрямку, зазначивши, що Москва зараз активно перевіряє готовність Олександра Лукашенка до прямих провокацій.
За оцінками фахівця, самостійний потенціал білоруських військ вкрай низький, і вони не здатні провести навіть відволікаючу операцію. Щоб змусити білоруські підрозділи перетнути кордон, Кремлю доведеться розгорнути на їхній території власний експедиційний корпус чисельністю не менше 30–40 тисяч солдатів, які виконуватимуть функції своєрідних загороджувальних загонів для мотивації місцевих призовників.
Навіть у разі найгіршого сценарію та залучення додаткових 50–60 тисяч військовослужбовців з півночі, Сили оборони України готові до такого розвитку подій. Безумовно, поява нової лінії зіткнення збільшить навантаження на українську армію, але кардинально змінити стратегічну ситуацію на театрі військових дій це не зможе.
Для Путіна Мінськ залишається лише одним із багатьох джерел поповнення втрат особового складу, поряд із використанням найманців з Африки, північнокорейських регулярних підрозділів та примусово мобілізованих громадян з тимчасово окупованих українських територій.
«Якщо росіянам знадобиться залучити білорусів до цієї війни, їм доведеться задіяти на території Білорусі приблизно стільки ж власних військ. Хоча б 30–40 тисяч – це мають бути росіяни, щоб «погнати» білорусів у атаку», – підкреслив Іван Тимочко, описуючи реальний стан справ у союзній державі агресора.
Він підсумував, що будь-які спроби втягнути Мінськ у прямі бойові дії зумовлені виключно надією переломити хід затяжної кампанії, але реальних військових передумов для успіху цієї авантюри у Кремля немає.