Небензя

Коли ти перетворюєш свою країну на терористичне гніздо, не варто дивуватися, що поважні держави не хочуть видавати тобі туристичні та навіть дипломатичні пропуски. На черговому засіданні Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку, яке цинічно проходило під головуванням китайського міністра Ван І, російська делегація влаштувала справжній плач Ярославни.

З’ясувалося, що права рука Сергія Лаврова, заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Алімов, який курує в Москві питання ООН, так і не зміг зібрати валізи. Американці просто проігнорували його візову анкету, залишивши топ-чиновника країни-агресора кусати лікті в Москві замість того, щоб летіти на розкішні фуршети на Манхеттені, пише Reuters.

Головний кремлівський рупор у Нью-Йорку Василь Небензя від такої нахабності ледь не захлинувся власною жовчю прямо під час виступу. «Незважаючи на всі наші спроби переконати американську сторону видати йому візу, зрештою віза йому не була надана», — бідкався російський постійний представник, скаржачись на долю.

Небензя одразу ж почав розігрувати карту ображених почуттів, назвавши дії Вашингтона «кричущим проявом неповаги» особисто до Пекіна, який і запросив Алімова взяти участь у дебатах. У своїй звичній манері російський дипломат звинуватив США у грубому порушенні угоди про штаб-квартиру ООН, згідно з якою американці зобов'язані пускати до Нью-Йорка будь-якого чиновника з країн-учасниць.

Найкраще в цій історії те, що Алімов виявився не єдиним, кого цивілізований світ залишив за порогом. Під час засідання з'ясувалося, що аналогічний стусан отримав ще один союзник Кремля — міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Головний дипломат тегеранського режиму, який постачає безпілотники для вбивства українців, теж не отримав заповітний штамп у паспорт.

Через це у іранця зірвалася не лише поїздка, а й запланована зустріч віч-на-віч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем. Саме керівництво ООН в особі спікера Фархана Хака лише мляво дорікнуло Вашингтону, нагадавши, що за регламентом візи треба б видавати всім, але реальних важелів впливу на американські консульські служби у Секретаріату немає.