Процес зближення Києва з європейськими інститутами переходить у практичну фазу після тривалого періоду політичних узгоджень. За інформацією Euractiv, що посилається на високопоставлені джерела в структурах ЄС, Європейська комісія має намір офіційно запропонувати відкриття першого переговорного «кластера» розділів 16 червня на засіданні Ради загальних справ у Брюсселі.
Цей графік складено з розрахунком на те, що лідери країн-учасниць зможуть остаточно затвердити цей крок під час засідання Європейської Ради вже за два дні після міністерської зустрічі. Згідно із загальним планом розширення, наступні тематичні блоки для України та Молдови планується відкрити протягом липня.
Уся процедура приєднання поділена на шість інтеграційних кластерів, що об’єднують різні сфери європейського законодавства, причому базовий блок, який охоплює демократичні, правові та економічні інститути, відкривається найпершим і закривається лише на фінальному етапі переговорів.
Прискорення переговорного процесу безпосередньо пов’язане з тектонічними змінами в європейській політиці, які усунули основні штучні перешкоди. Раніше євроінтеграційний прогрес України суттєво гальмував Будапешт, де колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан послідовно блокував будь-які кроки Києва на шляху до ЄС, однак після 16 років при владі його уряд було усунуто за результатами березневих виборів в Угорщині.
Новий прем'єр-міністр країни Петер Мадьяр демонструє більш прагматичний підхід до регіональної безпеки. Незважаючи на відсутність прямої ідеологічної підтримки членства України, нове угорське керівництво готове йти на компроміси з Брюсселем, розраховуючи обміняти свою конструктивну позицію на розблокування європейських структурних фондів, заморожених раніше через систематичні порушення законодавства ЄС адміністрацією Орбана.
Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос підтвердила, що запуск цього процесу став юридично можливим одразу після завершення передачі влади в Будапешті, що збіглося з періодом головування Кіпру в Раді ЄС.
Паралельно із затвердженням графіку в європейських столицях тривають гострі дискусії щодо юридичного статусу та формату майбутньої присутності України в єдиному європейському просторі. Країни-партнери намагалися запропонувати альтернативні, менш зобов’язуючі формати співпраці, які не знайшли підтримки з боку українського керівництва.
Зокрема, обговорювався варіант асоційованого членства — канцлер Німеччини Фрідріх Мерц допустив можливість інтеграції України без повного права голосу, але Київ відкинув цю ідею, наполягаючи виключно на повноправному статусі. Також було повністю виключено сценарій проміжного вступу до Європейської економічної зони за прикладом Норвегії, Ісландії чи Ліхтенштейну.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде публічно відкинув цю схему як надто специфічну та юридично складну, що змушує Брюссель дотримуватися стандартної, хоча й прискореної процедури повноцінного розширення союзу.