Позиційний тупик і виснажлива окопна метушня на фронті, якою так пишаються російські генерали, доживають свої останні місяці. Сили оборони України стоять на порозі технологічної революції, здатної повернути на поле бою динамічні прориви та загнати окупантів у масштабний котел.
Один із найавторитетніших західних військових аналітиків, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі у своїй статті для престижного видання The Economist провів чіткі історичні паралелі. Нинішня ситуація на сході та півдні України надто сильно нагадує завершальний період Першої світової війни з її статичним фронтом і взаємним виснаженням сил.
Але, як показує історія, навіть найміцніші лінії оборони можна прорвати, якщо застосувати правильні технології та тактику. У 1918 році вийти з окопної кризи допомогла комбінація прицільної артилерії та штурмовиків, а сьогодні Україна створює абсолютно новий переломний момент.
На думку експерта, запорукою успіху ЗСУ стане концепція локальних «островів переваги» — концентрація новітніх технологій у конкретному місці та в певний час. Сценарій майбутнього тріумфу України виглядає максимально прагматично і жорстко. Спочатку йде тижнева таємна підготовка, збір розвідданих і проведення відволікаючих маневрів для приспання пильності ворога.
Потім настає ключовий етап — тотальне засліплення росіян. Українські сили мають повністю паралізувати роботу ворожих безпілотників, знищуючи термінали зв’язку, обстрілюючи з артилерії позиції операторів БПЛА та запускаючи рої власних дронів.
Як тільки оборонний купол окупантів буде прорвано, а самі вони осліпнуть і оглухнуть, у справу вступить важкий броньований кулак. Стрімкий вихід українських бронегруп на 5–10 кілометрів углиб за лінію фронту миттєво паралізує логістику та управління загарбників. За прогнозами Роба Лі, успішне застосування цих принципово нових тактичних рішень на полі бою можна буде побачити вже до кінця поточного року. Російським окопним сидякам час починати озиратися назад.