Реалізація права на отримання державної компенсації за майно, пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, вимагає від громадян суворого дотримання юридичних процедур.
На практиці значна кількість заявників стикається з відмовами уповноважених органів через допущення критичних помилок на етапі формування пакету документів та фіксації збитків.
Юристка Лілія Мала у коментарі профільному виданню «Мінфін» детально окреслила правові рамки функціонування національної програми «єВідновлення». Цей механізм державної підтримки поширюється виключно на житлову нерухомість фізичних осіб, що знаходиться на підконтрольній території України, повністю виключаючи з переліку бенефіціарів суб’єктів господарювання.
Нормативно-правова база поділяє об’єкти на дві категорії: пошкоджені та повністю знищені. Для житла, що підлягає відновленню, передбачені лімітовані виплати: до 200 тисяч гривень за категорією «А», а також диференційовані суми за категорією «Б», що передбачають поетапне перерахування траншів у співвідношенні 70% до 30% після обов’язкового верифікаційного моніторингу виконаних робіт. У разі незворотного руйнування об’єкта власникам надається житловий сертифікат для придбання нерухомості або цільове фінансування будівництва.
Основною правовою перешкодою на шляху до перевірки заяви є відсутність актуальних відомостей про об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Процес доведення факту руйнування базується на суворій доказовій базі, що включає акти профільних комісій органів місцевого самоврядування, процесуальні документи ДСНС, технічні звіти та матеріали дистанційного зондування землі.
Порушення порядку фіксації, зокрема проведення ремонтних робіт до офіційного комісійного огляду, унеможливлює встановлення причинно-наслідкового зв’язку та обсягів збитків, що призводить до автоматичної відмови.
Додаткові юридичні ризики пов’язані з об’єктами, що перебувають у заставі, де необхідне попереднє судове розірвання іпотечних договорів. Експерт також наголошує на вразливості прав колишнього подружжя в рамках спільної власності, якщо частки не були нотаріально оформлені до моменту подання заявки.
Окремою правовою колізією залишається процедура успадкування житлових сертифікатів: у разі смерті власника після припинення права власності на знищений об’єкт, але до моменту реалізації сертифіката, спадкоємці стикаються із системними обмеженнями цифрової платформи «Дія», які блокують повторну верифікацію.