Російські мільярдери дедалі частіше стикаються з загрозою втрати своїх бізнес-імперій. Якщо раніше найбагатші підприємці вважалися однією з опор системи Володимира Путіна, то тепер багато хто з них із занепокоєнням спостерігає за тим, як держава відбирає активи у вчорашніх представників еліти.
Як пише Bloomberg, одним із найгучніших прикладів став засновник агрохолдингу «Русагро» Вадим Мошкович. Його шлях до мільярдів розпочався ще в бурхливі 1990-ті: спочатку торгівля горілкою, потім операції з нерухомістю, а згодом — створення одного з найбільших аграрних бізнесів Росії. Однак багаторічна історія успіху закінчилася рішенням московського суду, який постановив конфіскувати майже половину сімейної частки в компанії.
Прокуратура заявила, що під час роботи в Раді Федерації з 2006 по 2014 рік Мошкович поєднував державну службу з підприємницькою діяльністю та використовував своє становище для отримання вигоди. Практично одразу після ухвалення рішення суду активи було передано під управління структури, пов’язаної з державним «Россельхозбанком».
Для російських мільярдерів це стало тривожним сигналом. За даними Bloomberg Billionaires Index, щонайменше п’ятеро з двадцяти найбагатших росіян мають або мали стосунок до державних посад. Тепер саме цей факт може стати потенційною загрозою для їхньої власності.
Масштаби цього процесу стрімко зростають. Лише за 2025 рік російська влада конфіскувала активи на суму близько 1,1 трильйона рублів у справах, пов’язаних із корупцією. Це приблизно у вісім разів більше, ніж роком раніше. Експерти зазначають, що антикорупційні розслідування поступово перетворюються не стільки на інструмент боротьби з порушеннями, скільки на механізм перерозподілу власності на користь держави.
Особливо важливим стало рішення Конституційного суду Росії, ухвалене у 2024 році. Суд постановив, що десятирічний строк давності не поширюється на майно чиновників, визнаних причетними до корупції. Це відкрило можливість переглядати угоди та претензії через багато років.
На цьому тлі під удар потрапив і бізнесмен Костянтин Струков. Незважаючи на багаторічну лояльність до влади, членство в партії «Єдина Росія» та понад двадцять років роботи в регіональному парламенті, він також втратив контроль над своєю золотодобувною імперією після антикорупційних звинувачень.
Експерти вважають, що те, що відбувається, відображає зміну правил гри всередині російської еліти. Раніше бізнесмени, які підтримували Кремль, могли розраховувати на захист своїх інтересів. Тепер цього вже недостатньо. Навіть участь в офіційних заходах з Путіним не гарантує безпеки. Сам Мошкович був присутній на зустрічі президента з найбільшими російськими мільярдерами вранці 24 лютого 2022 року — у день початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Російський великий бізнес намагається захиститися. Мільярдери активно домагалися встановлення чітких термінів перегляду приватизаційних угод 1990-х і початку 2000-х років. У травні Держдума навіть ухвалила закон про десятирічний термін давності для подібних справ. Однак цей механізм не поширюється на корупційні розслідування, які сьогодні стали головним інструментом вилучення активів.
При цьому у держави виникають проблеми з подальшим продажем конфіскованого майна. Деякі аукціони зриваються через відсутність покупців. Так сталося з великим пакетом акцій компанії «Южуралзолото», а московський аеропорт Домодєдово зрештою довелося продати приблизно за половину початкової ціни.
На тлі величезних витрат на війну та посилення тиску на економіку російські бізнесмени дедалі частіше задаються питанням, чий бізнес стане наступним об’єктом конфіскації. І чим довше триває цей процес, тим менше впевненості залишається навіть у тих, хто багато років вважався частиною найближчого оточення влади.