Систематичне знищення російської енергетичної інфраструктури почало приносити колосальні стратегічні плоди, про які раніше можна було лише мріяти. Головна «заправка» планети поступово втрачає можливість продавати свою сировину, що ставить під загрозу подальше фінансування путінської військової машини.
Удари Збройних сил України по нафтовому сектору Росії не тільки скорочують фінансування війни з боку Кремля, а й загалом підривають основи головної прибуткової галузі РФ. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ докладно розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
За його словами, після серії масованих і дуже точних ударів українських безпілотників по Туапсинському нафтопереробному заводу та прилеглому до нього морському терміналу «Роснефти» звідти повністю припинилося відвантаження чорного золота. Офіцер озвучив шокуючі для російської економіки цифри: «Минулого місяця Туапсе взагалі нічого не відвантажило з нафти. З огляду на те, що тут відвантажувалося приблизно 20% російської нафти танкерами, то це серйозно. А порт «Туапсе» — найбільший у Російській Федерації». Плетенчук підкреслив, що цей колапс несе в собі не просто колосальну недоотриману вигоду для бюджету агресора, а запускає незворотні технологічні катастрофічні наслідки для всієї галузі.
Особливості видобутку нафти такі, що цей процес неможливо просто зупинити одним натисканням кнопки через те, що сировину нікуди відвантажувати — це миттєво загрожує консервацією та пошкодженням самих свердловин. Виникає руйнівна ланцюгова реакція, адже перенаправити гігантські потоки в інші місця технічно неможливо. Представник ВМС прямо пояснив цей глухий кут для російських інженерів: «Втрата таких експортних можливостей вплине на загальну картину.
Тому що ви не можете просто переправити цю нафту, наприклад, до порту «Усть-Луга» на Балтиці. Це так не працює. Ця інфраструктура будувалася десятиліттями, і вона була розрахована на стабільну роботу, стабільні поставки нафти. А її немає».
Радянська спадщина, яку Москва роками використовувала для збагачення олігархів та закупівлі ракет, розсипається під ударами українських технологій. Чорне море поступово закривається для російських танкерів, залишаючи окупантів наодинці зі своєю нікому не потрібною нафтою.