Беларусь, граница

Імовірність повторного сухопутного наступу російських окупаційних військ з боку північних кордонів України залишається мінімальною, проте Мінськ продовжує відігравати деструктивну роль прихованого військового хабу.

Надання території та інфраструктури для технічних потреб армії РФ робить режим Олександра Лукашенка співучасником регулярних ударів по мирних українських регіонах.

Популярний український інформаційний канал «Миколаївський Ванек» провів детальний аналіз загроз, що виходять з Білорусі, на тлі нещодавнього публічного ультиматуму Володимира Зеленського.

За його оцінкою, сценарій масштабного прориву в Київську, Чернігівську, Житомирську чи Рівненську області до кінця вересня є вкрай малоймовірним. Чисельність білоруських збройних сил оцінюється всього в 65 тисяч осіб, їх технічне оснащення морально застаріло, а поточні маневри на полігонах мають характер планових навчань, а не підготовки до реальної агресії. Водночас політичне керівництво республіки намагається вести подвійну гру.

«У політичному плані Білорусь ДУЖЕ ПОВІЛЬНО віддаляється від Путіна, зважаючи на те, як у них розвиваються відносини з адміністрацією США (я маю на увазі скасування санкцій щодо ключових для Білорусі галузей тощо)», — зазначає аналітик, нагадуючи про нещодавні американські послаблення для компаній «Белавіа» та «Белкалій».

Однак головна практична небезпека полягає у наданні технічної підтримки Кремлю під час здійснення повітряних атак. Приводом для серйозного занепокоєння стали нещодавні удари керованих дронів по Житомирській та Рівненській областях, особливо по залізничному вузлу в Коростені.

За оцінкою «Ваньки», Росія активно використовує спеціальні військові ретранслятори та обладнання, розміщене на території Білорусі, для дистанційного керування та наведення цих безпілотників. Саме ця гібридна підтримка є головним фактором ризику.

До кінця вересня аналітик дає чіткий прогноз: ймовірність повторного вторгнення або спроб штурму Рівненської АЕС оцінюється як «дуже низька», ризики прикордонних провокацій — «дуже низькі», тоді як ймовірність подальшого використання білоруської території як майданчика для радіотехнічного забезпечення російських БПЛА залишається «дуже високою». Це повністю пояснює жорстку вимогу Києва відключити ці системи протягом тижня.