Російський режим поки що зберігає зовнішню стабільність, незважаючи на зростаючі економічні проблеми. Але саме війна може стати тим механізмом, який поступово доконе систему, побудовану Путіним протягом десятиліть.
Про це пише Fortune, посилаючись на аналіз колишньої радниці Центробанку РФ Олександри Прокопенко, опублікований у Financial Times.
Головний висновок суворий: Кремль уже фактично відмовився від тих фінансових правил, якими роками хвалився як символом стабільності.
Йдеться про бюджетну дисципліну, яку російська влада тривалий час подавала як свою головну перевагу перед Заходом. Але тепер, коли війна триває вже п’ятий рік, система почала працювати за аварійним сценарієм.
Російський парламент надав Мінфіну право збільшувати видатки та нарощувати державний борг без повноцінного бюджету та без окремого узгодження з депутатами. По суті, це означає, що Кремль отримав можливість витрачати гроші в ручному режимі, обходячи власні закони.
І цифри вже говорять самі за себе.
За перші п’ять місяців року дефіцит російського бюджету перевищив 83 мільярди доларів. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Для економіки, яка й без того перебуває під санкціями та військовим тиском, це тривожний сигнал.
Паралельно стрімко тануть резерви Фонду національного добробуту — тієї самої фінансової «подушки», за рахунок якої Кремль затикає діри в бюджеті.
Прокопенко прямо заявляє: це вже системна криза.
За її словами, влада, загнана в кут, переписує правила на ходу, усуває парламент із процесу та намагається не помічати загроз, які вже неможливо контролювати.
Особливо небезпечним для Москви є те, що фінансова криза збігається з посиленням України на фронті. Завдяки новим дронам та зміні тактики українська армія не тільки утримує позиції, а й відвойовує території.
Водночас удари на великі відстані по російських нафтобазах, заводах та військовій інфраструктурі дедалі сильніше позначаються на економіці в глибині країни — аж до районів Москви та Санкт-Петербурга.
І тут виникає головний глухий кут для Кремля.
Росія більше не може одночасно вести дорогу війну, боротися з інфляцією та підтримувати економічне зростання. Неминуче доведеться чимось пожертвувати.
І, схоже, вирішили пожертвувати населенням.
Як зазначає експерт, війна дедалі частіше оплачується прихованим способом: через інфляцію, знецінення доходів, зростання кредитних ставок та скорочення соціальних гарантій.
Росіяни вже починають відчувати це на собі. Високі ціни, дорогі кредити та дефіцит пального створюють дедалі більшу напругу в побуті. У деяких регіонах спостерігаються довгі черги на заправках та конфлікти між людьми через нестачу бензину.
Додаткового тиску додає й фронт. За даними російських військових блогерів, втрати серед новобранців залишаються надзвичайно високими — багато хто гине вже в перші тижні після відправлення на війну.
Професор Оксфордського університету Пітер Франкопан вважає, що революційний сценарій у Росії поки що малоймовірний. Але набагато небезпечнішим є інше: чим сильніше Путін чіплятиметься за владу, тим агресивнішою й непередбачуванішою може стати його поведінка.
І це, мабуть, головний ризик найближчих місяців.
Адже історія показує: коли авторитарна система починає тріщати зсередини, її керівництво часто намагається компенсувати внутрішню слабкість зовнішньою ескалацією. І зараз Росія дедалі ближче наближається саме до цієї межі.