Верховний Суд залишив у силі відмову чоловікові, який намагався через суд підтвердити, що на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей — це мало дати йому підставу для відстрочки від мобілізації. Про це повідомляє From-UA.org з посиланням на «Судово-юридичну газету».
Історія почалася ще у травні 2024 року, коли чоловік звернувся до Черкаського районного суду. Він хотів офіційно підтвердити два факти: що живе однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жінкою, з якою фактично перебуває разом з березня 2021 року, та що утримує трьох дітей — доньку від першого шлюбу, сина співмешканки та спільну доньку.
За словами заявника, він повністю забезпечував усіх трьох дітей: платив аліменти на старшу доньку, ставився як до рідного до хлопчика своєї партнерки та утримував молодшу спільну доньку, поки мати була у декреті.
Суд першої інстанції відмовив. Головна причина — бракувало доказів. Аліменти на доньку від попереднього шлюбу чоловік платив лише в мінімальному розмірі, і довести, що саме ці гроші є для неї основним джерелом існування, не вдалося. Сина співмешканки суд узагалі не визнав "його" дитиною за законом — а добровільна допомога дитині ще не означає, що вона на утриманні. А визнання утримання лише спільної доньки, як зазначив суд, саме по собі нічого б не змінило для мети звернення.
Апеляційний суд погодився з цими висновками.
Верховний Суд, розглядаючи справу, підтвердив: для встановлення факту утримання дитини потрібні реальні докази — виписки, чеки, довідки про доходи, а не просто спільне проживання чи разові витрати. При цьому колегія суддів визнала одну помилку попередніх судів: вони неправильно написали, що чоловік взагалі не довів утримання доньки від першого шлюбу — адже аліменти він таки платив. Однак ця помилка не змінила суті рішення, оскільки довести утримання одразу трьох дітей чоловікові все одно не вдалося.
Суд також нагадав: подібні справи про утримання дітей взагалі не повинні розглядатися в такому спрощеному порядку — якщо це зачіпає права другого з батьків, потрібен повноцінний судовий спір з участю цієї людини як відповідача. Але сама лише ця помилка розгляду не стала підставою скасовувати рішення.
Звинувачення в дискримінації Верховний Суд теж відхилив — суди, за його висновком, не заперечували право чоловіка на відстрочку загалом, а лише вказали, що конкретних доказів утримання дітей бракує.
У підсумку рішення попередніх судів залишили без змін. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Інші справи та дивні рішення
Верховний Суд України нещодавно ухвалив постанову №560/9476/25, якою відмовив повнолітній доньці загиблого захисника в одноразовій грошовій допомозі розміром 15 млн грн — і цим фактично поставив крапку в суперечці. Батько загинув не в той день — держава грошей не дасть. До речі, схожа історія вже траплялась і з цивільними дружинами загиблих — Верховний Суд виніс аналогічне рішення у справі №280/1098/25 ще 12 травня.
До 29 березня 2024 року повнолітні діти та цивільні дружини загиблих захисників не мали права на виплату. Потім коло отримувачів розширили — і це право з'явилось. Але залишилось питання: а якщо батько чи цивільний чоловік загинув до цієї дати? Міноборони відповіло чітко: на момент смерті такого права не було — значить, виплати немає.
Суди розділились. Одні ставали на бік родин, інші — на бік Міноборони. Верховний Суд обрав бік Міноборони. Тепер Міноборони активно використовує подібні рішення і засипає суди клопотаннями. Практика закріплюється. Швидко і жорстко.
Особливо цинічно — щодо цивільних дружин Жінка роками жила з військовим. Є судове рішення про спільне проживання як чоловік і дружина. Але штампу в паспорті не було саме на день його загибелі — значить, офіційно нікого немає. Втрата є. Права — немає.
Міноборони фактично каже: загинув після 29 березня 2024 — отримаєте 15 млн. Загинув раніше, коли держава ще не згадала ні про дітей, ні про цивільних дружин — вибачте. Він захищав країну, але загинув не в той день. Тому — нічого.
Адвокати звертаються прямо до суддів і чиновників: ви розділяєте і принижуєте сім'ї тих, хто віддав життя за цю країну. Це ваше розуміння справедливості під час війни? Результат Однакова втрата. Різні права. Все вирішує дата в документах — не сама смерть, не біль, не роки очікування виплати в судах. Міноборони судиться. Верховний Суд підтримує. А діти і дружини загиблих захисників — програють.
Нагадаємо, що від 29 березня 2024 року в Україні розширено коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги за загиблих військових. Серед них - жінка або чоловік, з яким загиблий (померлий) проживали разом, але не перебували у шлюбі, якщо спільне проживання встановлено рішенням суду, що набрало законної сили.
Зазначимо, що президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна прагне отримати підтримку міжнародних партнерів у питаннях виплат родинам загиблих військовослужбовців. За словами Зеленського, кожен воїн, який віддав життя за країну, є Героєм, і держава має надати їхнім родинам належну підтримку. Президент визнав, що виконання цих зобов’язань є серйозним фінансовим навантаженням для держави, водночас підкресливши, що Україна все одно і далі здійснюватиме виплати.