Після загибелі Євгена Пригожина залишки ПВК «Вагнер» перетворили незаконну торгівлю наркотиками на одне з основних джерел фінансування своєї діяльності в Центральноафриканській Республіці. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
За даними видання, одну з провідних ролей у цій схемі відіграє син засновника ПВК Павло Пригожин. Угруповання контролює постачання трамадолу — сильнодіючого опіоїдного анальгетика, який викликає залежність і в багатьох країнах, зокрема в Україні, перебуває під державним контролем.
WSJ зазначає, що у великих дозах трамадол діє як стимулятор, через що його нерідко називають «кокаїном для бідних». Якщо медична доза становить 50–100 міліграмів, то в Центральноафриканській Республіці вільно продаються таблетки з вмістом діючої речовини 200 міліграмів і більше.
Основна частина препарату виробляється в Індії. Потім його офіційно експортують до Республіки Конго, після чого контрабандисти переправляють трамадол через річку Убангі до Центральноафриканської Республіки.
За даними видання, доходи від наркоторгівлі дають змогу структурам «Вагнера» фінансувати контроль над лісозаготівлею та видобутком золота. За оцінками аналітичного центру Global Initiative Against Transnational Organized Crime, лише нелегальний експорт золота приносить угрупованню близько 180 мільйонів доларів на рік, а контрабанда трамадолу забезпечує додатковий прибуток.
Статистика Уппсальського університету свідчить, що одночасно зі зростанням поширення трамадолу майже на 20 % збільшилася кількість загиблих у сутичках за контроль над районами видобутку корисних копалин. За останній рік такі бої забрали близько 500 життів.
Як пише WSJ, протягом останніх місяців колишні бійці «Вагнера» ще більше зміцнили свої позиції на ринку наркотрафіку. За словами дослідників і торговців із Банги, вони постачають трамадол військовослужбовцям президентської гвардії та членам проурядового ополчення Sharks. Ці відомості підтвердив і колишній співробітник ПВК.
Видання зазначає, що структури «Вагнера» настільки глибоко вкоренилися в політичну та силову систему Центральноафриканської Республіки, що навіть після передачі більшої частини активів угруповання під контроль Москви Кремль так і не зміг повністю взяти їхню діяльність у країні під свій контроль.