Майже через чотири з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення війна Росії проти України перетворилася на тривале протистояння, яке змінило систему європейської безпеки.
Одним із головних наслідків стало вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, однак, як пише Ynet News, у Кремлі можуть вважати, що альянс все ще можна розколоти.
Незважаючи на величезні втрати армії, удари по російській території та санкції, Володимир Путін, за даними джерел, наближених до Кремля, не має наміру відмовлятися від війни і, як і раніше, розраховує досягти своїх цілей.
Видання зазначає, що російське керівництво не відчуває серйозного внутрішнього тиску. Опозиція придушена, економіка пристосувалася до санкцій, а підтримку Москві продовжують надавати Китай, Іран і Північна Корея.
На думку аналітиків, Кремль може спробувати перевірити готовність НАТО виконувати зобов’язання щодо колективної оборони. У доповіді Атлантичної ради військового експерта Річарда Хукера розглядаються п’ять можливих сценаріїв такого розвитку подій.
Серед них:
- спроба прокласти сухопутний коридор до Калінінграда через Литву,
- захоплення шведського острова Готланд,
- гібридна операція в районі естонської Нарви,
- десант на демілітаризовані Аландські острови Фінляндії
- операція на норвезькому архіпелазі Шпіцберген.
Автори доповіді вважають найімовірнішим саме сценарій із Шпіцбергеном. Архіпелаг має особливий міжнародний статус і не має військового захисту. На думку експертів, Росія могла б вдатися до диверсій, перекинути війська під виглядом цивільних осіб, швидко взяти під контроль ключові об’єкти, а потім пригрозити ескалацією, включаючи застосування тактичної ядерної зброї.
Головна мета такої операції, на думку аналітиків, — не захоплення території як такої, а перевірка єдності НАТО. Якщо альянс обмежиться дипломатичними заявами та санкціями замість військової відповіді, це може поставити під сумнів дію п’ятої статті Північноатлантичного договору та стати для Кремля найбільшою стратегічною перемогою.