молния, ракета

Китайська важка ракета-носій «Чанчжен-3B» успішно витримала потужний прямий удар блискавки, який стався всього через півхвилини після її старту з космодрому. Численні очевидці та камери спостереження зафіксували момент попадання електричного розряду в корпус космічного апарата, що злітав.

Аерокосмічні інженери КНР підтвердили, що бортові електронні системи та захисні контури ракети спрацювали бездоганно, запобігши можливій катастрофі та детонації палива. Космічний апарат продовжив рух за заданою траєкторією та вчасно доставив на геостаціонарну орбіту надзвичайно важливий для Пекіна супутник зв’язку.

Новий супутниковий модуль призначений для забезпечення безперервного обміну даними з китайською національною орбітальною станцією «Тяньгун» та підтримки майбутніх пілотованих експедицій. У світовій історії космонавтики подібні інциденти траплялися неодноразово: у 1969 році блискавка двічі влучила в американську «Сатурн V» під час місії «Аполлон-12», а в 2019 році розряд витримав російський «Союз».

«Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація повідомила, що, незважаючи на удар блискавки, ракета «Чанчжен-3B» вивела супутник на заплановану орбіту. За допомогою цього супутника підтримуватиметься зв’язок із китайською орбітальною станцією «Тяньгун», а також із майбутніми пілотованими місіями Китаю в космос», — зазначає спеціалізоване видання Space.

Далеко не всі подібні природні аномалії закінчувалися благополучно для космічних агентств. У 1987 році пряме влучення блискавки призвело до миттєвого вибуху американської ракети Atlas/Centaur-67, після чого у NASA запровадили суворі обмеження на запуски за несприятливих погодних умов.