Новости Украины – From-UA: - Степане Ільковичу, завтра в Україні буде відзначатися одне з основних державних свят – День Конституції України. Що на сьогоднішній день, на Вашу думку, воно значить для українського народу та політикуму? Чи має воно таку ж вагу, як у день прийняття Конституції 28 червня 1996 року? Чому?
Степан Хмара: - Звичайно, Конституція – це найвищий закон, в якому дуже чітко прописані всі права наших громадян. Це досить демократична і хороша Конституція. Вона визнана міжнародним співтовариством як одна з найкращих. Але, на жаль, наш політикум, насамперед, державна влада на найвищому рівні на чолі з президентом, який повинен бути Гарантом дотримання прав і свобод, записаних у Конституції, не дотримується її. Не дотримуються її і депутати, які приймають антиконституційні закони у антиконституційний спосіб, а президент їх підписує.
Таким антиконституційним законом є закон про референдум, який суперечить багатьом статтям Конституції. Це Кримінально-процесуальний кодекс, який чомусь порівнюють з радянським, який діяв у нас від 1961 року. Але хочу сказати, що цей КПК – це документ, який передбачає створення поліцейської держави, і він набагато гірше, ніж КПК від 1961 року, незважаючи на те, що він був прийнятий ще за тоталітарного режиму. Інша справа, що він не завжди виконувався, але це вже інше питання. Точно такий же антиконституційний і антиукраїнський закон про засади мовної політики, який був точно так само прийнятий з порушенням Конституції, у шахрайський спосіб, а також цілий ряд інших законів.
Тому прикро, що наше суспільство ще не сповна може оцінити, що День Конституції – це велике завоювання. Наші громадяни повинні більш активно вимагати дотримання Конституції, тому що тільки вони можуть змусити владу діяти згідно із законом, і насамперед, згідно із вищим законом України.
Для мене це дуже велике свято. Я безпосередній учасник підготовки і прийняття Конституції. Я знаю, наскільки важко це давалося. Було затрачено масу зусиль і сили волі, щоб прийняти Конституцію, але, на жаль, зараз її хочуть знищити. І зрозуміло, що та так звана Антиконституційна асамблея (я так її називаю) спрямована на те, щоб прикрити нівелювання тих завоювань, які є у цій Конституції.
Я, наприклад, категорично проти змін до Конституції. Її, насамперед, потрібно виконувати, а також уточнити ті положення, які не повинні суперечити принципам Конституції, а тільки роз’яснити, конкретизувати. Ось і все. А нову Конституцію поки що не треба приймати. Це дуже небезпечно.
Новости Украины – From-UA: - Степане Ільковичу, пригадайте, будь ласка, той день, 28 червня сімнадцять років назад… Що тоді відбувалося у парламенті?
Степан Хмара: - Я пригадую момент, коли ми вже голосували за Конституцію, то залишалося чотири неузгоджених питання: державна символіка, проблема приватної власності, статус Республіки Крим та державна мова, і була загроза, що вони не будуть схвалені, – тоді б узагалі 28 червня Конституція не була б прийнята. Тому було створено чотири групи з цих питань.
Я входив до групи з питань мови. Я хочу сказати, що ми засідали сім годин. Були російські шовіністи, які намагалися протягнути в Конституцію питання двомовності. Було сім годин впертої і наполегливої праці, і я три рази вставав і говорив, що «якщо ви хочете протягнути двомовність до Конституції, то нам така Конституція не потрібна, і ми зробимо все, щоб не допустити її прийняття. І тому я зараз йду в зал, і я гарантую, що знайду 70 депутатів, які мене підтримають, і таким чином Конституція не буде прийнята». І вони тоді заспокоювалися, знову сідали і продовжували працювали. І ми, зрештою, зламали цей жахливий опір і все-таки домоглися того, щоб було записано, що єдиною державною мовою на території України є українська мова. Таке ніколи не забувається.
І я вважаю, що це те корисне, що мені вдалося зробити в житті, тому я вважаю, що я недарма його прожив на цій землі. Для України, для української нації, для її майбутнього питання мови – це питання життя: бути чи не бути українській нації, українській культурі, українській державі. Це велике завоювання і потрібно його поважати.
Новости Украины – From-UA: - Степане Ільковичу, скажіть, будь ласка, як людина, яка мала безпосередньо відношення до підготовки і прийняття Конституції, чи так важлива Конституція у житті держави? Чи існує щось важливіше за неї?
Степан Хмара: - Конституція – це збір правил, за якими має жити суспільство. Але вищий закон – це моральний закон. І якщо буде відповідний високий рівень моральності в суспільстві, то, безперечно, і юридичні правила, тобто закони, будуть співзвучні з принципами моралі. Тому моральний закон – це вищий закон, бо це правила поведінки кожної людини, в ньому прописано те, що дано нам Богом, і чим більше люди будуть дотримуватися їх, тим більше юридичні закони будуть відповідати цим принципам, а не суперечити їм.
Новости Украины – From-UA: - Що, на Вашу думку, варто змінити в Конституції України? Які норми не витримали випробування часом, змін у політичному, соціальному житті країни та потребують перегляду? Які події посприяли цьому?
Степан Хмара: - Ви знаєте, немає нічого абсолютно досконалого, і з часом і життя, і умови змінюються як усередині країни, так і зовні. Але сьогодні недоречно вносити зміни до Конституції. Я ще раз підкреслюю: треба виконувати Конституцію. І приклад у цьому повинна показати державна влада. Якщо і суспільство буде її виконувати, то все буде нормально.
Але, звичайно, немає нічого вічного під сонцем, і час підкаже, коли і що змінювати. Але я боюся, що наміри нинішньої влади змінити деякі положення Конституції можуть мати катастрофічні наслідки для майбутнього суспільства. Зокрема, говорять, що можуть змінити положення про землю, надра землі. Та варто знати про те, що земля – це народна власність всіх українців, і це не можна порушувати. Ми ж бачимо, які намітилися тенденції.
Хочуть схвалити закон про регламентування мирних публічних заходів. А в Конституції з цього приводу все чітко сказано, і нічого не треба там поправляти ніяким законом. Фактично там прописаний інформативний метод проведення відповідних заходів, а влада хоче перетворити його на дозвільний, щоб контролювати, дозволяти, регламентувати. Це є посягання на права громадян, на наші з вами права. Тому я проти цього. Я усвідомлюю, чим все це може закінчитися. Це не призведе ні до чого хорошого, все закінчиться лише погіршенням становища в суспільстві.
Новости Украины – From-UA: - Степане Ільковичу, чи може Конституція допомогти вирішити та розв’язати такі проблеми як мовне питання, релігійне питання, проблему свободи слова та інші?
Степан Хмара: - Я хочу ще раз нагадати, якими тяжкими зусиллями вдалося прийняти ст.10 Конституції, де чітко записано, що державною мовою є українська мова, і вона повинна діяти на всій території країни. А так званий закон про засади мовної політик (його не можна назвати законом, тому що він був прийнятий у неконституційний спосіб) и якраз порушує право української мови бути єдиною державною мовою.
Це порушується на кожному кроці, і сам президент в русифікованих областях переходить на іноземну мову, тим самим намагаючись закріпити наслідки багатовікового колоніального гніту українського народу, який передбачав знищення української ідентичності шляхом утиску української мови, а відтак і української культури. Тут двох думок не може бути.
Новости Украины – From-UA: - Чи можна сьогодні назвати Конституцію України Основним законом? Чому? За якими законами сьогодні реально живе Україна?
Степан Хмара: - Це вже є, це задекларовано і затверджено найвищим представницьким органом – Верховною Радою. Її просто треба на практиці виконувати, а не говорити одне, а робити інше. У Конституції прописано, що для отримання українського громадянства необхідно обов’язкове знання української мови. А хіба це виконується в Україні? Ні.
Державні чиновники демонстративно і зухвало порушують Конституцію, мовляв «я знаю українську мову, але не хочу розмовляти українською, мені зручніше російською». Є такий відомий віце-прем’єр Клюєв, який зобов’язаний виконувати Конституцію в першу чергу як вищий державний чиновник, але він заявляє, що «я знаю, але я не хочу». Тобто він не хоче виконувати Конституцію. Гарант Конституції повинен би негайно звільнити такого чиновника, але це не робиться.
Виконувати Основний закон може змусити тільки єдина сила – народ, який згідно із Конституцією є єдиним джерелом влади. Відповідно, тут мала би бути реакція суспільства, бо без цього наша держава не може розвиватися. Влада поводить себе так, як дозволяє їй суспільство, а вона поводиться всупереч нормам Конституції.
Нам нелегко було домогтися того, що Україна є унітарною державою. А сьогодні ми спостерігаємо, як влада наполегливо веде до того, щоб регіоналізувати Україну. Поширюється думка, що Україна повинна бути федеративною державою. Зрозуміло, що такі ідеї мають підтримку за кордоном, де проводиться лінія на деінтеграцію, на розвал України, на протистояння між людьми.
Насправді між людьми, які живуть на заході і на сході країни, немає такого протистояння, але антиукраїнські сили намагаються весь час показати, що вони різні: різна ментальність, на сході правда одна, на заході інша і т.д. Це все маніпуляції на користь іншої країни, імперських сил, насамперед, з Росії, які намагаються послабити Україну, щоб знову її затягнути в своє імперське лоно, без якого Росія існувати не може. П’ята колона постійно верещить про порушення прав російськомовних громадян, хоча це абсолютно не відповідає дійсності. Такі приклади можна навести з багатьох питань.
Кожен громадянин України, насамперед, повинен відстоювати своє право гідності. І коли це право принижується і нівелюється, то, безперечно, народ повинен реагувати, аж до публічних виступів. А як же! Народ має право встановлювати владу і скасовувати її, якщо вона діє всупереч Конституції. У Конституції дуже добре прописані всі права людей, і вони повинні реагувати, а не чекати, що нам хтось допоможе. Ми повинні бути самі господарями свого життя. І коли відбуваються такі порушення, то тут потрібна розмаїта реакція, аж до масових виступів.
Новости Украины – From-UA: - В порівнянні із конституціями європейських країн, чого не вистачає Основному закону України та від чого варто було б узагалі відмовитися?
Степан Хмара: - Мені важко порівнювати інших Конституції, тому що я не є вузьким фахівцем конституційного права, але я хочу сказати, що в нашій Конституції прописані саме ті стандарти, які характерні для європейської культури, для всіх європейських держав, – там декларуються європейські цінності. А деталі вже не суттєві.
