Після аналізу страшних подій в Алеппо, світових терактів та показових вбивств, складається враження, що основним і, мабуть, головним агрументом сучасного світу стало насильство.
Насильство від самого початку було тінню людського життя, воно притаманне людській природі. Згадайте його перший прояв – вбивство Авеля Каїном. Уже тоді воно гармонійно увійшло в життя світу і стало співіснувати з людьми.
Інша річ - бували припливи і відпливи насильства. Так, позитивним періодом був повоєнний час після Другої світової війни, коли людство сказало собі: "newer again" (ніколи знову - пер.). Тоді світ був налаштований на те, щоб ніколи більше не допустити військового страхіття. Тоді відбувся найголовніший злам, який я оцінюю як категорію нульової суми і доданої вартості. Тобто, принцип нульової суми – це "око за око", або ж "я виграв, а ти програв". Це формула, яка в основі передбачає насильство. Своєю чергою, принцип доданої вартості – це принцип співпраці (бо з співпраці учасники отримують більше, аніж по одинці).
Після війни європейська цивілізація утвердила принципи доданої вартості і відсунула усі антагонізми (одна з форм конфлікту, що характеризується гострою боротьбою ворожих сил та тенденцій. – Ред.), які були в Європі колись. Здавалося, відсунула назавжди. Але не так сталося, як хотілося.
"З легкої руки" Путіна насильство знову повернулося у наше життя. Російський президент вирішив перекинути шахову дошку і змусити Європу до нового силового переділу світу. На жаль, цей принцип став заразним: багато націй захвилювалися і почали діяти егоїстично, не так як домовлялися раніше.
Звичайно, у цій ситуації багато вини лежить за брюсельською бюрократією, позаяк формула співпраці, яку вони пропонують часто не задовольняє народи. А тому "мода" на силові методи вирішення проблем повертається. Тому не слід виключати, що насильство, теракти і вбивства стануть новим законом життя. І це викликає у мене велике розчарування, адже я думав, що людство стало набагато мудрішим.