Учора Кабмін прийняв зміни щодо субсидіювання населення. Особисто хочу висловити своє негативне ставлення щодо цього процесу в Україні. Чому?
Субсидії — це форма допомоги найбільш незаможним людям, які не можуть впоратися з виплатою комунальних послуг за рахунок заробітків чи інших надходжень. Таких людей в нормальних європейських країнах є максимум 12-15%, а то й 5-%, а всі інші самостійно заробляють гроші і виплачують. У нас ця цифра доходила до 80%, а потім почався процес невиплати субсидій.
Тобто це явище, яке робить людей, перш за все, розхолодженими щодо комунальних платежів. Людей, які сплачують величезні податки, а потім таким чином повертають гроші не собі, а в кишені олігархів, тому що всі субсидії оформлюються таким чином, що гроші, не сплачені громадянами, без зайвої мороки відраховуються з державного бюджету.
Тому свідомо безмірно піднімається масштаб сплати за комунальні послуги — за газ, за воду, за електроенергію. Безмірно і не обґрунтовано економічно. Відтак розрахунок йде на те, що люди не будуть заперечувати, бо все це буде покрито субсидіями. В результаті ми маємо розхолоджених людей, потік велетенських коштів з держбюджету не державі, а олігархам — і все нібито добре.
Але зараз вже настав період, коли нема грошей у держави, яка зібрала з людей величезні кошти замість того, щоб проводити термоізоляцію будинків, будувати дороги і сприяти енергоефективності. На сьогоднішній день було би чудово, якби хоча б 5% субсидій йшло на утеплення будинків, на заміну віконних блоків, систем опалення, як зробила Польща: їй всього 5% вистачило, щоб це питання вирішити.
У нас найнетеплоізольованіші і надзвичайно затратні будинки в Європі, і нікого до енергоефективності наша держава не підштовхує, бо, перераховуючи гроші на субсидії, у людей виникає ілюзія, що вони забезпечені допомогою і можна цим не займатися. Це страшна дія субсидій на свідомість громадян, на створення цілого прошарку, а тепер вже й переважної більшості людей, які без субсидії вже прожити не можуть, сплачуючи велетенські податки і величезні ціни.
Субсидії повинні, як мінімум, дійсно стосуватися людей, які потребують такої допомоги, а інші гроші треба направляти на термоізоляцію, ефективне опалення, економію і т.д.
Тому з субсидіями потрібно закінчувати, бо це може закінчиться двома способами. Перший – це державна політика іншого порядку, тобто частинка залишиться під субсидіями, та, яка конче потребує цього. Всі інші форми можна надавати і кредитами, і зміною масштабу цін на комунальні послуги — зменшенням. Ну і як перехідний період, можливо, монетаризація, щоб людині вручали певну суму на субсидії, а вона буде вирішувати, або їй жити трошки економніше, або щось використовувати не в повній мірі і виділити частинку цих грошей на інші потреби.
Ось така монетизація одразу поставить питання того, що олігархи від цього нічого дорого не мають, а людям стає краще — і тоді все це одразу буде скасовано.
Другий спосіб – європейський – затвердженням величезних програм термоізоляції і збільшенням ефективності утримання жилого фонду. Така лінія була б найкращою. Поки ще наша держава через так звані субсидії набиває кишені своїм політичним союзникам-олігархам — Ахметову, Бойко, іншим, і це, безумовно, нас не влаштовує.