Пропоную поговорити про високе – про українську літературу у книжку.
У контексті цієї теми хотілося би згадати, як пройшов цього року 24 Форум видавців у Львові. Цього разу людей було менше, ніж торік, як покупців, так і самих видавців. Але публіка, яка була там присутня, було досить активною. Цьогоріч Форум не став кращим за минулих форумів, але він свою марку головної події в суспільному житті протримав і продовжує тримати.
Вистачало письменників, які проводили багато презентацій та зустрічей, як зі своїми колегами, так і з гостями виставки. Та потрібно тут відзначити, що дві презентації були зірвані на Форумі, а це показує, в якому стані перебуває наше суспільство. Говоримо про книжку Лариси Денисенко «Майя та її мами» і книжку «Віва, Україна!». Відчуття таке, що Україна перестає бути толерантною в інтелектуальному сенсі, люди хочуть забороняти краще, ніж дискутувати з тим, з ким не згодні.
А з позитивного хотілося би сказати, що українська книжка набирає трансформації, перш за все, перед російською книжкою на книжковому ринку, тому що наразі для більшості російських видань перекритий доступ. Тепер якщо російський видавець або його український імпортер хочуть завезти книжку, то вони повинні отримувати ліцензію на кожний примірник.
І тому тепер з’явилося більше місця для української книжки в книгарнях, і це позитив. Другий позитив — те, що зараз почали видавати набагато більше іноземної літератури українською мовою. Після Форуму у нас в клубі був почесним гостем дуже відомий американський письменник Пол Остер, якого ще ніколи не перекладали українською, хоча його книжки перекладені на 40 мов світу. І от якраз після Форуму було досягнуто угоду, що його дві книжки вийдуть вже наступного року в українському перекладі.
Так що, в принципі, ми інтегруємось в літературний простір, і українські читачі скоро будуть знати про всі цікаві новинки і всіх цікавих письменників, які працюють в різних країнах.