Оцінюючи вірогідний курс гривні у майбутньому році, варто пригадати, що у 2021 році гривня зміцніла щодо долара на 3,5%. Наприкінці жовтня ця різниця була ще разючішою: 7,3%.
Протягом поточного року гривню підкріплювали стабільно високі ціни на провідні групи товарів українського експорту , здешевлення імпорту та мінімальне втручання Нацбанку в процеси на перенасиченому валютою ринку.
Наприкінці минулого року американський долар коштував 28,27 грн. Банкіри та економічні аналітики переконували, що гривня у кращому разі просто не знецінюватиметься – однак, не так сталося, як гадалося: у поточному році гривня постійно зміцнювалася. Знаковою датою стало 22 жовтня, коли за долар давали 26,2 грн, або ж на 7,3% менше, ніж на початку року.
Гривня могла зростати й далі, але на заваді цьому стали новини про можливий напад російських військ та п’ятикратний стрибок цін на природний газ, котрий ставить під сумнів сенс українського виробництва, котре продукує товари, частка ціни газу у кінцевій вартості котрих перевищує 7-10%.
Пройти рік краще, ніж очікувалося, гривні допомогла ситуація на світових товарних ринках. Ціни на товари українського експорту били рекорди. Водночас імпорт, зокрема енергоресурси, почали дорожчати лише в останні місяці року.
Значну підтримку національній валюті надавали високі ціни на товари експорту та рекордний урожай. У 2021 році врожай зерна, найімовірніше, перевищить 84 мільйони тонн.
Крім високих цін на агропродукцію, у першій половині 2021 року рекордними були й ціни на залізну руду. Цим зростанням навіть хотіла скористатися влада для отримання додаткових надходжень до бюджету.
Крім високих цін на товари українського експорту, гривню підтримували значні обсяги переказів трудових мігрантів. За прогнозами НБУ, у 2021 році вони можуть сягнути 14,3 млрд дол, тоді як у 2020 році вони становили 12,12 млрд дол.
Утім, не все було так гладко. Крім економічних факторів, на курс гривні впливали психологічні чинники. Ключовим з них залишається ймовірність масштабної військової агресії РФ.
Уперше про цей ризик заговорили навесні. Тоді самі лише повідомлення про стягнення Росією військ до кордонів підвищили курс долара з 27,6 грн до 28,06 грн.
Знизилася напруга лише після того, як президенти Росії та США в квітні провели телефонну бесіду, під час якої домовилися про саміт у Женеві.
З новою силою інформація про можливе військове вторгнення почала поширюватися в західних медіа восени.
Із середини листопада до 7 грудня гривня знецінилася майже на 5% до 27,37 грн за дол.
Причини "просідання" гривні в листопаді – політична нестабільність та інформація про можливу військову кампанію Росії проти України, страхи інвесторів-нерезидентів на цьому тлі та заяви Кабміну про повне фінансування бюджету в останній місяць року попри дефіцит 100 мільярдів гривень.
Іноземні інвестори справді нервово реагували на новини зі сходу України. Найкраще це демонструвало зростання дохідності українських євробондів. Нервозність простежувалася і в обсягах інвестицій в облігації Мінфіну.
Для регулятора 2021 рік минув під знаком інфляції. У вересні ціни в Україні зросли на 11% порівняно з вереснем 2020 року. Під кінець року темпи інфляції зменшилися до 10,3%, однак це все одно вдвічі більше, ніж планував НБУ.
Зміцнення гривні щодо долара вигідне для Нацбанку. Воно допомагає здешевити імпортні товари та послуги, частка яких у споживчому кошику українців залишається високою, і тим самим загальмувати інфляцію.
Офіційно регулятор підігравання на користь гривні заперечує, однак влітку він оголосив про зменшення в чотири рази обсягів купівлі валюти. Таким чином НБУ ніби послав сигнал ринку, що готовий менше втручатися в зміцнення гривні.
Якою гривня входить у 2022 рік
Висока інфляція у 2021 році стала викликом не лише для українського центрального банку. Вона боляче вдарила по всьому світу: від країн, що розвиваються до найбільших світових економік.
У США річна інфляція в листопаді сягнула максимуму з 1982 року – 6,8%, хоча ціль ФРС – 2%.
Рекордних рівнів інфляція сягнула в ЄС і навіть у Японії, яка раніше безуспішно намагалася прискорити зростання цін для пришвидшення росту економіки.
Для стримання інфляції центральні банки вдаються до запровадження більш жорстких монетарних політик. Десь, як в Україні, уже підвищують облікові ставки, а десь лише оголошують про такі наміри.
Якщо 2020 рік пройшов під знаком карантину та необхідності підтримки економік грошовими стимулами, а 2021 рік – під знаком рекордно високої інфляції, то 2022 рік стане роком тейперингу.
Тейперинг – це згортання економічних стимулів та перехід до більш жорсткої монетарної політики. Зазвичай цей термін застосовують до політик провідних центральних банків, зокрема ФРС.
Остання оголосила про прискорення темпів згортання програми викупу активів, запровадженої у 2020 році.
Завдяки їй ФРС щомісяця друкувала по 120 млрддол, викуповуючи держоблігації уряду США (80 млрд дол) та іпотечні облігації (40 млрд дол).
Більш жорстка монетарна політика означає завершення епохи дешевих грошей. Найбільше це вдарить по ринку цінних паперів, який безпрецедентно зростав протягом майже всього карантину.
Постраждають також економіки країн, що розвиваються, зокрема України: через ріст ставок у США інвестиції в ці країни будуть ставати дорожчими.
Якщо програми згорнуть надто швидко, то на глобальних ринках почнеться падіння цін на більшість ризикованих активів. Водночас вільні кошти вкладатимуться в активи-сховища, такі, як долар.
Це може зміцнити долар, що є поганою новиною для всіх ринків, що розвиваються, включаючи Україну. Сильний долар означатиме слабку гривню.
Аби зберегти кошти іноземних інвесторів, висхідні країни підвищують облікові ставки. Між ними виникла боротьба за капітал. Україна не програє,якщо вестиме жорсткішу політику, роблячи кредити дорожчими для бізнесу та населення.
Погіршення умов на світових фінансових ринках – не єдиний виклик для гривні. Негативно на курс у 2022 році впливатиме й погіршення умов зовнішньої торгівлі товарами.
У 2022 році ефект рекордного врожаю вщухатиме. Баланс цін зовнішньої торгівлі суттєво погіршився на тлі зростання цін на енергоносії. Це зумовлюватиме розширення дефіциту торговельного балансу України, спричиняючи помірну девальвацію до рівня 28,5- 29,5/$.
Через енергетичну кризу в Європі та світі Україні потрібно буде витрачати набагато більше коштів на імпорт нафти та газу. Ціни на блакитне паливо сягнули 1 700 дол за тис куб м.
Через брак вугілля на складах українських ТЕС влада розробляє плани переведення їх на газ. Як наслідок, його споживання зростатиме набагато швидше. Через це зростуть обсяги імпорту, який ударить по гривні.
У холодну зиму ціни на газ зростатимуть сильніше, спричиняючи ще більшу девальвацію гривні. При цьому надходження валюти від експорту протягом року будуть слабшати.
Ціни на сировину у 2022 році навряд чи будуть показувати цьогорічні темпи росту. Зважаючи на це, підтримка гривні з боку високих експортних тарифів зменшуватиметься. Якщо імпорт почне переважати над експортом, тиск на гривню посилиться у другій половині 2022 року.
У 2022 рік гривня увійде з кількома ризиками. Актуальним залишається ризик військового вторгнення Росії в Україну.
Актуальним залишається й ризик нових хвиль коронавірусу. 18 грудня в Україні зафіксували перший випадок зараження новим штамом вірусу "Омікрон".
Оскільки цей штам більш заразний та стійкіший до вакцин, то його поширення може призвести до нової хвилі пандемії, нових карантинних обмежень та уповільнення економіки.
Хоча "Омікрон" може зіграти на користь гривні. Якщо уряд знову запровадить жорсткий карантин, це може сповільнити споживання, зокрема імпортних товарів. Це пом’якшить вплив енергетичної кризи на торговельний баланс України.
На відміну від ситуації на світових товарних ринках та ринках капіталу, розрахувати, як на курс гривні впливатимуть нова хвиля пандемії та подальші дії Росії, майже неможливо. Це створює чимало невизначеності в прогнозуванні курсу на 2022 рік.
Прогноз курсу валют на 2022 рік виглядає як відповідь на рівняння з багатьма невідомими. Кількість цих невідомих може то збільшуватися, то зменшуватися, а їхні значення можуть грати і на користь гривні, і проти неї.
Прогнози курсу не завжди збуваються, однак вони є важливим джерелом інформації. Такі передбачення окреслюють уявлення учасників ринку про те, яким цей ринок може бути в майбутньому.
Ухвалений на початку грудня бюджет на 2022 рік Кабмін побудував на курсі 28,6-28,7 грн за дол.
За базовим сценарієм нашого макроекономічного прогнозу, середньорічний обмінний курс гривня-долар у 2022 році очікується на рівні 28,5 - 29,5 /$. Для порівняння: за підсумками 2021 року середньорічний курс становитиме 27,3 гривні за долар.
Курсова динаміка перебуватиме під одночасним впливом девальваційних та ревальваційних факторів, що балансуватимуть ринок.
На початку року доведеться купувати газ у сховища, щоб пройти опалювальний сезон. Аграріям потрібно буде поповнювати запаси пального та добрив. Це може негативно позначитися на курсі гривні. Відплив долара може спровокувати короткострокове ослаблення гривні до 29.
Отже, загальний тренд упродовж 2022 року буде помірно девальваційним.