5 грудня на Донеччині у бою за Україну загинув Герой Расим Богданець і цього ж 5 грудня в тернопільському крутому ресторані на «широку ногу гуляли» так звані тернопільські волонтери. Танці біля ялинки (хоча вони активно протестували проти появи центральної ялинки Тернополя), повні бокали шампанського та канапе з червоною ікрою. Ну й звичайно селфі 15 Айфоном. З одного боку – сум та горе, з іншого – радість та веселощі.
Найбільш цинічним у цій історії є те, що у свідомості простих людей, волонтер – це людина, яка безкоштовно допомагає. Віддає все потребуючим. У нашому випадку – військовим. Тому важко дивитися в ці задоволені та вгодовані обличчя, коли матері ховають своїх загиблих дітей. Це безсердечна наруга над пам’яттю наших загиблих Героїв.
Відразу треба сказати. Є псевдоволонтери, які прикриваючись цим почесним званням, займаються самозбагаченням. А є справжні Волонтери, які віддають все для потреб наших захисників. На відео йдеться про перших. Їх є мало, але вони дуже активні у медіа. Постійно створюють картинку активності.
На відео ми бачимо таких тернопільських «волонтерок»: Ольгу Караванську, Любов Атласюк та Ольгу Тимошенко. Вони сумновідомі тим, що збирають кошти, але не звітують про їх використання (це відео є одним з перших їх «звітів» про витрачені донати простих тернополян). Купують та переганяють з-закордону джипи «як волонтерські», а в Тернополі їх продають з наваром. Їздять відпочивати у Європу та США.
Ми вкотре переконалися, що це не волонтери, а аморальні люди. Особливо цинічно поводиться Ольга Тимошенко. Її чоловік перебуває у полоні, а вона витанцьовує з бокалом у руках. Як вона може собі дозволити так гуляти?
До речі жоден з учасників гулянки не викладав фото та відео гулянки у своїх соцмережах. А Тимошенко зараз робить все можливе, щоб зачистити сліди. Затерти всі згадки про свою гулянку. Щоб відвернути від себе негатив, вона вкрала це відео та змонтувала на його базі свій клон. Замість відео з її вечірки, вона вмонтувала відео ТРИРІЧНОЇ давнини, за 2020 рік, де тернополяни чекають запалення ялинки.
Навіть не замінила музику. Зрозуміло. Ялинка має бути лише одна, лише для неї, лише в ресторані. Бо свято – лише для неї.
Але давайте відкинемо лірику. Такі «волонтери» є, це наша реальність. Треба розуміти найголовніше. Це не просто цинічні аферисти, які під гаслами допомоги армії, крадуть людські гроші. Вони прямо працюють на ворога.
Задамо питання, кому вигідна їй діяльність? Нашим воїнам чи потребуючим? Ні. На них вони реально витрачають копійки. Відповідь інша - Москві.
Такі «Атласюк» та «Тимошенки» є не лише у Тернополі, такі типажі працюють у Харкові, Одесі, Києві, Дніпрі. Вони організовують мітинги, пікети, автопробіги тощо. Формують телевізійну картинку, що влада мало допомагає армії. Згодом цю картинку показують на росії у передачах Скабеєвої та Кісєльова. Там її подають «під соусом», що в Україні корумпована влада працює на себе, а не на фронт. Що наші солдати мають кидати окопи та йти на Київ. Це свій інформаційний фронт, на якому такі псевдоволонтери» є первинними творцями ворожого ІПСО. Це мають розуміти всі.
Найгірше, що таку картинку беруть не лише московські пропагандисти, а й окремі українські медіа, які теж розповсюджують ці московські наративи.
Тому таким фейковими волонтерами має займатися СБУ та поліція. Поки не пізно…