Максим Ляшко, СЕО Parimatch
08.12.2023 10:11

На початку грудня 2023 року група компаній Parimatch повідомила про звільнення СЕО холдингу Максима Ляшка, який займав цю посаду з квітня 2022 року. Про причини цього рішення в прес-релизі Parimatch не вказувалось, що й зацікавило багатьох, бо Ляшко працював у структурах холдингу ще з 2010 року, довгий час відповідаючи за важливий для бізнесу процес надходження коштів від гравців на рахунки компанії, і вважався в холдингу ”своєю людиною”.

Але останні події в компанії все змінили. В повідомленні про звільнення Максима Ляшка було вказано, що Energame (операційна компанія Parimatch у Східній Європі) та Parimatch будуть тимчасово керуватися безпосередньо радою директорів за підтримки топ-менеджерів, які «користуються повною довірою акціонерів». Саме через втрату довіри, як розказують працівники Parimatch, Максим Ляшко втратив свою посаду.

Справа в тому, що восени 2023 року Ляшко активно лобіював угоду про передачу третини акцій групи компаній, ща належать засновнику Parimatch Едуарду Швіндлерману, як виявилось потім, знаним аферистам, відомим своїми махінаціями не тільки в Україні, але й закордоном. Він пропонував Швіндлерману, що в обмін на акції його друзі обіцяють вирішити питання зі зняттям санкцій з Parimatch в Україні та повернути холдинг на український ринок.

Але як виявила детальна перевірка ”друзів Ляшка”, за ними рахується безліч схем по заволодінню бюджетними коштами, вимагань і, навіть, розбоїв. Мова про Олександра Мельничука, Олександра Бєляєва, а також Владислава Кліщара та його сина Леоніда Кліщара.

Останні два, наприклад, згідно данних з Єдиного реєстру судових рішень, в 2015 році скоїли зухвалий розбійний напад на мешканця Києва, в якого відібрали сумку з 70 тисячами доларів, попередньо розбивши вікна в його автомобілі та наставивши на нього предмет, схожий на автомат. Судячи з того, що вже після цього Владислав Кліщар встиг ”засвітитись” в декількох інших історіях, покарання за розбій ні він, ні його син не отримали.

В кінці 2022 року компанія ”Львівський арсенал” мала поставити за контрактом у 1,5 млрд грн 100 тисяч артилерійських мін Міністерству оборони України, але, отримавши від Міноборони гроші, так цього і не зробила досі. Зате перерахувала кошти словацькій компанії ”Sevotech”, членом Наглядової ради якою в той момент був Владислав Кліщар. Його компанія мала далі перерахувати гроші по ланцюжку посередників постачальнику — хорватському заводу Elmech Sintermak, але не зробила цього. Враховуючи втрачені кошти та не отримані в результаті міни в Україні сьогодні ведеться кримінальне розслідування по статті розкрадання та заволодіння бюджетними грошима.

Разом з сином Леонідом Владислав Кліщар також виступив фігурантом схеми розкрадання бюджетних коштів на Одеському припортовому заводі. З вересня 2020 року по березень 2021 року він разом Павлом Присяжнюком входив до складу засновників чеської компанії EPI Group s.r.o. Саме цій компанії ОПЗ продав за заниженими цінами ільменітовий концентрат, який потім за ринковими цінами Кліщар та Присяжнюк продали кримському підприємству ”Юкрейніан Кемікал Продактс” Дмитра Фірташа.

Сьогодні Кліщар, Мельничук та Бєляєв представляються чи то співробітниками, чи то співзасновниками компанії ”SARN Energy”, яка, за даними чеських медіа, втрапила вже в декілька скандалів. ”SARN Energy” представляється консалтинговою фірмою, яка начебто має зв’язки в адміністрації США, а тому пропонує бізнесу свої послуги по лобіюванню тих чи інших питань по розвитку в Америці. Але після підписання відповідних угод не робить нічого зі своїх обов’язків, після чого через американські суди вимагає виплатити їй гроші. Таким способом, як пише чеське видання ”Parlamentnilisty”, SARN Energy намагалися шантажувати навіть уряд Словакії у скандальній справі з шахрайством при придбанні акцій компанії Transpetrol.

Враховуючи все це в Parimatch відмовились від будь-яких угод з вищевказаними людьми, а Максима Ляшка за сприяння проверненню афери з акціями компанії звільнили. Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Максим Ляшко покинув Україну по своєму другому паспорту громадянина Чорногорії.