Кілька днів тому Дональд Трамп на своїй сторінці в соцмережі Truth Social зробив репост заяви Володимира Путіна про те, що Європа «впаде до ніг господаря Трампа». Водночас президент Франції Еммануель Макрон закликав Трампа не загрожувати Європі митами, а взятися за «вирішення українського питання».
На тлі цих заяв міністр закордонних справ Франції наголосив, що Європейський Союз готовий запровадити відповідні мита проти США, якщо Трамп піде на такий крок. «Єврокомісія готова натиснути на курок, коли настане час. І цей час настав. Нікому не вигідно розв’язувати торговельну війну з ЄС», — підкреслив він.
Що ж відбувається між Європою та США? From-UA звернувся за коментарем до Степана Гавриша — доктора юридичних наук, професора, колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
Світ здригається від Трампа. Ми не розуміємо його, і жоден аналітик чи психотерапевт не здатен точно оцінити його психологічний та лідерський профіль. З одного боку, він поводиться як нерозважлива людина, яка отримала велику владу й сприймає її як гру у величезній пісочниці, де, як йому здається, він єдиний господар. Він будує фігури, створює сценарії, фантазує на вільні теми. А з іншого боку, це може бути лише димова завіса — хитрий хід досвідченого ринкового бізнес-гангстера, який добре знає, з ким має справу, і влаштовує пастки, зокрема й для Путіна.
Було б добре, якби це виявилося правдою. Але, швидше за все, ні. Трамп не має глибоких знань у геополітиці й не розуміє складності інтегрованих та історично сформованих взаємин не лише між євроатлантичними союзниками, а й у світі загалом.
Осідлавши потужну державу, яка досі володіла найбільшою силою та фактично керувала світом завдяки долару й Пентагону, що діяв у тандемі з транснаціональними корпораціями, він вважає, що зможе легко створити «диво» для Америки. Його стратегія — змусити глобальний світ працювати на США та платити їм (а точніше, Трампу та його оточенню) за доступ до американського ринку, можливість вести торгівлю, постачати високотехнологічну продукцію і, зрештою, мати хороші відносини безпосередньо з ним.
Це перебільшення ролі особистості в історії — якщо тільки він не Путін, який загрожує всьому світові ядерним арсеналом, найбільшим серед усіх ядерних держав. І поки що немає чіткої відповіді чи стратегії, як його стримати.
Трамп зі свого кабінету підписує укази про запровадження мит, погрожує сусідам і, що найгірше, своїм союзникам. Його останній указ про 25% мита на імпорт сталі та алюмінію до США зачіпає не лише Китай, Індію та Австралію — найбільших постачальників алюмінію до Америки, — а й Європу. Раніше він уже вводив подібні податки проти ЄС, але вони були зупинені Байденом до 4 березня цього року. Тепер Трамп їх відновив.
Фактично йдеться про розкол союзників і спробу підпорядкувати Європейський Союз Сполученим Штатам. Трамп відкрито заявив: якщо хочете працювати з США, переносьте свої інвестиції та виробництво в Америку, виробляйте тут — і я створю для вас максимально пільгові умови, знизивши податки до 15%.
Однак головний виклик для Трампа полягає в тому, що світова економіка є глибоко інтегрованою. Високотехнологічні індустрії взаємопов’язані настільки, що без рідкоземельних металів, які на 90% постачає Китай, США просто не зможуть виробляти сучасні чипи у 2-3 нанометри, необхідні для нових систем штучного інтелекту та інших передових технологій.
Це стосується й європейських союзників, зокрема голландців, які працюють над розробкою квантових чипів і виробляють продукцію, що є невід'ємною частиною технологічного комплексу США. Те ж саме можна сказати про Канаду та Мексику, які постачають величезну кількість продукції на взаємних засадах.
Спроба Трампа таким чином зміцнити свій статус, переконати американців у своїй незамінності й забезпечити собі третій термін — проєкт відповідного закону вже подано до Конгресу — виглядає радше як популістський крок, що підриває 22-гу поправку до Конституції. Проте його вплив є короткочасним, і це добре розуміє його оточення.
Фактично, адміністрація Трампа сьогодні реалізує, якщо не його примхи, то принаймні доволі популістські рішення. Водночас створений тіньовий уряд на чолі з Маском, по суті, руйнує усталену, глибинну державну систему Америки.
Тому можна сказати, що торгова війна, яку Трамп оголосив своїм союзникам, може призвести до серйозного політичного та військового розколу в євроатлантичному просторі. Це, своєю чергою, послабить роль НАТО, а США, наскільки можна судити, не зацікавлені в подальшому зміцненні альянсу. Це стане очевидним у ході підготовки до чергового саміту, який відбудеться цього року в Гаазі.
Таким чином, центр військового блоку може поступово зміститися до Європи, і нинішня політика Марка Рютте та військового керівництва НАТО дедалі більше спрямована саме на це.
Також очевидно, що це може серйозно загострити торговий конфлікт, спричинивши значне зростання цін як у США, так і в Європі. Це, своєю чергою, може послабити підтримку України, особливо з огляду на заяви Урсули фон дер Ляєн про необхідність збільшення витрат на допомогу іншим країнам до понад 1% спільного ВВП.
Тим часом Ілон Маск намагається ліквідувати програму USAID, яка забезпечує підтримку 120 країн, для яких ця допомога є критичною. В такій ситуації, найімовірніше, Європейський Союз змушений буде взяти цю відповідальність на себе.
Найгірше, що цим скористаються Китай і Росія. Вакуум, який утвориться внаслідок цих конфліктів, заповнить саме Китай. Вже зараз можна спостерігати зміну риторики Брюсселя щодо Пекіна, і найближчим часом цілком ймовірно відновлення діалогу про підписання інвестиційної угоди між Китаєм та Європою. Раніше цей процес було заморожено через посилення партнерства ЄС зі США та дискусії про створення зони вільної торгівлі, яка досі не реалізована.
Це також може ускладнити відносини з Японією, прем'єр-міністр якої превентивно відвідав Трампа, намагаючись домовитися в обмін на підвищення фінансування американських військ у країні. Подібні виклики постануть і перед Австралією та іншими союзниками США в Тихоокеанському регіоні, які фактично входять до антикитайського блоку, що протистоїть головному супернику Америки — Китаю.
Зрозуміло, що це стосується й Індії. Невдовзі прем'єр-міністр Моді планує відвідати США для переговорів щодо зниження податкового тиску, зокрема введення митних тарифів на індійську продукцію, а також розширення двосторонньої співпраці.
Очевидно, що на певному етапі Трампу вдасться досягти своїх цілей, але в довгостроковій перспективі така ізоляція може призвести до нової Великої депресії в США, якщо ми не розуміємо якоїсь особливої стратегії технократів на чолі з Маском, які прагнуть фактично перезаснувати Америку. Адже ясно, що політика Трампа спрямована на перезаснування країни, а отже — і на перезаснування світового порядку.
Тому він буде вести переговори з Путіним, аби зупинити розширення його агресії і обмежити цю війну, однак, усвідомлюючи виклики, які можуть серйозно вплинути на його стратегію зробити Америку знову великою, він фактично оголосив, що готовий вести переговори лише на одному рівні — щодо спільного управління світом. Це означає встановлення нового світового порядку, зміни стратегії НАТО, яке в 2024 році розширилося на країни Східної Європи, а також обмеження можливості використання альянсу для воєнного тиску на Росію.
У зв'язку з цим зрозуміло, що ми знаходимося в періоді хаосу, коли передбачити наступний крок Трампа надзвичайно важко, оскільки він заявляє, що Україна може бути російською, а може й не бути. І в цьому ми бачимо не стільки проблему політики, скільки проблему психології. З іншого боку, складно передбачити розвиток самої ситуації, яка пов’язана з реальністю, побудованою на глибокій кризі та хаосі.