13 лютого 2025 року Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про запровадження персональних санкцій проти п'ятого президента України Петра Порошенка. Санкції передбачають, зокрема, блокування активів, повне припинення торговельних операцій, заборону на виведення капіталів за межі України та інші обмеження.
Петро Порошенко назвав це рішення політично вмотивованим та неконституційним, звинувативши Президента Зеленського у переслідуванні опозиції.
В Офісі Президента зазначили, що санкції спрямовані проти осіб, які підривали національну безпеку України та сприяли Росії.
From-UA звернувся за коментарем до політичного експерта, директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Куліка:
— Як ви вважаєте, чим може завершитися ця ситуація, зважаючи на те, що Петро Порошенко є лідером опозиції? Сьогодні партія “Європейська Солідарність” уже заблокувала трибуну Верховної Ради. Чому саме зараз? Адже можливості для цього були й раніше. Крім того, санкції проти Порошенка введені за звинуваченням у державній зраді. Але яку саме "зраду" йому закидають? Зраду чого чи кого? Про що насправді йдеться у цій ситуації?
— Почнемо з того, що інколи шукати логіку в діях чинної влади – собі дорожче. Логіки там немає, а певні рішення здебільшого є імпульсивними, наслідком екзистенційних інсайтів або реакцією на ті чи інші події. З іншого боку, я приблизно розумію, чому це відбувається саме зараз. Останнім часом посилився тиск з боку “Європейської Солідарності” на міжнародних майданчиках, зокрема в роботі з дипломатами, насамперед європейськими та американськими.
Порошенко і його команда активно створювали незручності для чинної влади, актуалізуючи питання корупції та певних дій українського керівництва, які, на їхню думку, шкодять європейській інтеграції. Ця активізація Порошенка збігається з турбулентними подіями, пов’язаними з початком великого переговорного процесу, який запускає Трамп. Це формує відповідну громадську думку, що, як вважають на Банковій, створює негативний фон для переговорів і перетворює Україну в очах західних лідерів на наскрізь корумпований режим, якого радше треба ставити до відома, аніж запрошувати за стіл переговорів.
І очевидно, що все це в сукупності має значення. До того ж, як я розумію, на Банковій достатньо охочих позбутися Порошенка. Взагалі, таких чимало і в країні, якщо згадати особисті антипатії та бажання «добити», які явно присутні у Зеленського та його команди, а також у тих, хто прагне нагадати: «он вас назвал земляным червяком».
Тому все це співпало в часі та просторі, і в результаті зараз удар спрямований на Порошенка. Він брав участь у багатьох конференціях, а його депутати активно працювали на всіх можливих міжнародних майданчиках — як у США, так і в Європі. Громадські ініціативи, наближені до команди порохоботів, активно просували себе як найбільших "трампістські" та розкручували тези про корумпований режим, «зрадника Єрмака» тощо.
У якийсь момент терпець урвався, і на найвищому рівні було ухвалено рішення про запровадження санкцій та інших обмежень. Подейкують навіть про можливе затримання Порошенка за звинуваченням у державній зраді. Але щоб йому не було надто самотньо в списку санкціонованих, туди ж додали Боголюбова, власника "Еспресо" Жеваго та ще кількох осіб — нібито це не лише проти нього, а й проти інших олігархів, яких нинішня влада прагне дотиснути.
— А як ви думаєте, чим це все може загрожувати? Вже сьогодні “ЄС” заблокувала трибуну в ВР. У країні воєнний стан. Що далі, до чого може це все привести?
— Порошенко – не перший санкціонований політик, є й інші, які, попри це, ведуть активну діяльність або принаймні намагаються. Не думаю, що його затримають, бо це було б уже занадто. Хоча від чинної влади можна очікувати всього, така ймовірність завжди існує, але вона менш вірогідна.
Це створить проблеми для ведення медійних кампаній, оскільки Порошенко має медійні активи. Також це вплине на його бізнес – хоча він оформлений у трастах і схемах, це явно буде спроба ускладнити йому діяльність та створити перешкоди. Це торкнеться й його політичної сили, адже можуть розслідувати взаємозв’язки всередині “Європейської Солідарності”, можливі обшуки або санкції щодо інших депутатів цієї партії.
Очевидно, що на Банковій вважають Порошенка своїм головним опонентом, хоча насправді це не зовсім так.
— Бо є ще Залужний, альтернатива?
— Тут виникає питання: чи буде пан Залужний у команді, і чи не станеться так, що деякі представники нинішньої Банкової опиняться поруч із генералом, коли він усе ж таки піде у велику політику та оголосить про балотування? Чи не стане він запасним варіантом для частини “зелених”, а не реальним опонентом? Є певні підозри.
Щодо Порошенка — з якихось причин саме в ньому бачать головного суперника. З одного боку, це навіть своєрідний подарунок для нього, адже навколо нього одразу мобілізується його електорат. Не тільки порохоботи, а й ті, хто не має до нього різко негативного ставлення, а, скажімо так, нейтрально-позитивне. Це ті, хто радше підтримав би умовного Буданова, Залужного чи іншого національно-демократичного кандидата, а не “Євросолідарність”.
У цій ситуації це може зіграти йому на користь: мовляв, потрібно захистити демократію, згуртуватися навколо Порошенка. І навіть ті, хто ставиться до нього критично, можуть виступити на його захист, бо це виглядає абсурдно. Якщо вже вводити санкції чи справді переслідувати Порошенка, то це треба було робити ще у 2019-2020 роках.