У березні 2026 року світ зіткнувся з різкою ескалацією напруженості на Близькому Сході після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану під кодовою назвою «Епічна лють». Президент Дональд Трамп піддав жорсткій критиці союзників по НАТО за їхню відмову надати військову підтримку, зокрема, для розмінування та охорони Ормузької протоки, через яку проходить критичний обсяг світового експорту нафти. На тлі цього демаршу європейських країн Трамп знову підняв питання про доцільність членства США в Альянсі, заявивши, що організацію чекає «дуже погане майбутнє».
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію українського політолога, голову «Українського інформаційно-аналітичного центру «Третій сектор» Андрія Золотарьова. Ми запитали його, чи можуть США вийти з НАТО у світлі останніх заяв Дональда Трампа і як це позначиться на війні Росії проти України.
— Дійсно, Трамп відомий своїм скептичним ставленням до НАТО. Він вважає, що партнери невдячні: вони отримують занадто багато, а віддають занадто мало. Але чи зважиться він на радикальний крок — це окреме питання. Мені здається, що навряд чи до цього дійде. Але ось така нинішня позиція США. По суті, для Альянсу це смертний вирок, оскільки 82% бюджету НАТО — це гроші Сполучених Штатів, і зрозуміло, що левова частка військової потужності блоку — це насамперед американська потужність.
Сьогодні ми бачимо його розчарування у партнерах, оскільки практично всі країни НАТО під пристойними приводами відмовилися брати участь у цій, як вони вважають, авантюрі, яка нічого доброго країнам Європи не принесе. По суті, це реакція Трампа на позицію європейських країн. Навіть Велика Британія, яка практично завжди підтримувала дії Вашингтона (ми пам'ятаємо Ірак та Афганістан), поводиться обережно. Так, принц Уельський бере участь у навчаннях, авіаносна група з єдиним британським авіаносцем, що перебуває в боєздатному стані, задіяна в маневрах у Північному морі, але вона не попливла на Близький Схід. І це дуже показово.
Не тільки Україна, а й навіть Естонія готова надіслати невеликий контингент своїх військовослужбовців для надання допомоги країнам Перської затоки. Однак це не переважає витрат, і, судячи з усього, тиск з боку США на європейських партнерів значно посилиться. Швидше за все, Трамп підніматиме питання ціни, але наполягати саме на ліквідації Альянсу, як мені здається, не стане. Адже крім Трампа в США існує ще «Deep State» — «глибинна держава», у якої ідея розвалити НАТО явно поки що не є мейнстрімом. Тому поки що це лише слова, особиста позиція Трампа і його глибоке розчарування тим, що його прагнення не підтримали європейці, але не більше того.
А до чого це може призвести для нас? Можливо, вже з осені припиниться передача розвідданих, не кажучи вже про дефіцит ракет ППО. Військові експерти вже заговорили про те, що через місяць-півтора ми це відчуємо на собі. Зрозуміло й інше: всього за 4 дні країни Перської затоки — Бахрейн, Катар, ОАЕ, Оман — вистріляли річний випуск ракет-перехоплювачів до комплексу «Patriot». Це означає, що в довгій черзі за ракетами ми опинимося далеко не в перших рядах. Судячи з усього, нові контракти будуть заповнювати замовлення озброєння саме для країн Затоки, а аж ніяк не для України. Тому питання ситуаційної обізнаності та поставок окремих компонентів для систем ППО для нас є вкрай болючим.
Ну і, судячи з того, що бліцкриг провалився, а плану «Б» у Трампа немає, хто знає, чи не дійде справа до застосування ядерної зброї проти Ірану? З огляду на те, що США вже застосували найпотужніші неядерні 9-тонні бомби проти ракетного заводу, до ядерної зброї там недалеко. А у Кремля позиція проста: чому якщо Трампу можна, то нам не можна? Ось це дійсно створює певну напругу в стані справ у нас на фронті.
— Чи планує ЄС створити власний військовий блок на зразок НАТО для «страховки»?
— Поки що це лише розмови. Все перебуває на рівні «генерації ідей», але ці дискусії ще жодним чином не перейшли у практичну площину. Наразі єдиним реалістичним варіантом залишається питання про те, як врятувати НАТО.