Литва, Латвія, Естонія та Польща офіційно оголосили про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Міністерство оборони Литви пояснило це рішення різким зростанням військових загроз від Росії та Білорусі, що змушує країни зміцнювати свою оборону. Заява опублікована 18 березня на сайті польського уряду.
Вихід із конвенції дозволить цим державам створити запас протипіхотних мін для захисту кордонів. Торік про можливий вихід із договору також заявляла Фінляндія, яка після вступу до НАТО переглядає свою оборонну стратегію.
Рішення країн Балтії та Польщі свідчить про зміну підходу НАТО до захисту своїх східних кордонів. В умовах агресивної політики Москви ці держави готуються до найгірших сценаріїв і вибудовують нову систему стримування.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити тисячі британських військових в Україні на необмежений термін. Ця ініціатива є частиною міжнародної миротворчої місії, яку підтримують Франція, Туреччина, Канада та Австралія.
Зазначимо, 11 березня, в Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України та США. Переговори проходили в Джидді й тривали вісім годин. США та Україна погодили можливість 30-денного режиму припинення вогню. У Кремлі заявили, що "аналізують" заяви сторін.
Пізніше Путін заявив, що не проти перемир’я, але натякнув на "нюанси".
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна погодилася на 30-денне припинення вогню, але Кремль затягує процес. Це свідчить про намір Росії уникати реальних кроків до миру.
Зараз Україна готується до складного процесу контролю, аби не допустити повторення сценарію, коли Росія використовує паузу для перегрупування сил та нових атак. Україна почала формувати національну команду, яка розроблятиме алгоритм дій для контролю можливого 30-денного перемир'я.
Поки що позиції сторін залишаються невизначеними, а реальні кроки щодо припинення вогню все ще під питанням.