Колись Донбас був промисловим гігантом, економічним центром із працюючими заводами, шахтами і повноводними річками. Сьогодні - це випалена земля. У прямому сенсі. Росія довела регіон до межі екологічної катастрофи. Найстрашніше - скоро може не залишитися навіть питної води.
Журналіст Денис Казанський розповідає: Росія за роки окупації знищила водну систему Донбасу. Викачали водосховища, але так і не змогли побудувати нормальний водопровід. Насоси працюють - але не на водопостачання, а буквально створюють болота. Вода виливається в степи, а будинки і квартири пустують із сухими кранами. У річках майже не залишилося води. Наприклад, Кринка - колись одна з головних річок Донецької області - зараз схожа на заболочену яму. Береги пішли на десятки метрів, дно заросло очеретом, а рибальські човни сіли на мілину. Бази відпочинку стоять порожні й гниють.
Місцеві кажуть: це не клімат. Так, бувають посушливі літа. Але ніколи не було такого, щоб повністю пересихали водосховища. Це не природа, це окупаційна політика. Росія зруйнувала магістральний водовід із Сіверського Дінця, який живив Донецьк і Макіївку. Намагалися побудувати новий водогін із Ростовської області, але труби прорвалися ще до запуску. І все - на цьому Росія здалася.
А далі - повний комунальний розвал. Насосні станції течуть, труби іржаві, ремонт ніхто не робить. Фахівців немає: хто виїхав, кого мобілізовано, хто просто не хоче працювати за копійки в умираючому місті. Навіть російські телеканали вже визнають: води немає. У репортажах на каналі "Россия 1" показують пересохлі русла і відчай місцевих жителів. У Мережі пишуть: вражає, до якої міри можна все зруйнувати.
Літо на Донбасі завжди було непростим. До +32°, мінімум опадів. Зараз - буде гірше. У деяких районах воду дають по годині-дві на добу. А скоро, можливо, не дадуть взагалі. Люди вже зараз запасають воду в резервуари, ставлять бочки, збирають дощову. Промисловість - без води просто зупиниться.
Росія викачала все. І воду. І життя. З регіону, який колись був серцем промислової України, залишилася випалена пустеля. Це не побічний ефект війни - це усвідомлена політика.