Арешт одного з найвідоміших українських олігархів Ігоря Коломойського може означати не просто завершення його бізнесової та політичної кар’єри, а й стати символом завершення його впливу в Україні.
Про це у своєму матеріалі для American Greatness пише американський журналіст-розслідувач Френк Салвато.
Він наголошує, що звістка про арешт мільярдера, якого довго вважали «недоторканним», стала справжнім шоком для українського суспільства. Коломойському закидають масштабні розкрадання, відмивання коштів і навіть причетність до замовного вбивства. У процесі розслідування, як підкреслює автор, поступово розкривається складна мережа його зв’язків, партнерів і фінансових маніпуляцій.
Центральною фігурою цього впливового оточення називають бізнесмена Павла Фукса – громадянина України та росії, який перебуває під санкціями обох держав і не має права на в’їзд до США. Разом із Коломойським він створив міжнародну бізнес-структуру, що охоплювала енергетичні компанії, фінансові установи та ринок нерухомості. Їхні активи використовували державні ресурси та брали участь у сумнівних операціях із залученням держмайна.
Салвато, посилаючись на судові документи, вказує, що Коломойський, Фукс та колишній нардеп Віталій Хомутиннік спільно контролювали компанію «Укрнафтобуріння» – одного з найбільших приватних газовидобувників України. Право власності на активи оформлювалось через кіпрські офшори – класичну схему для ухилення від податків та приховування справжніх власників.
Крім того, Фукс, за даними журналіста, причетний до непрозорих операцій із придбання київського ТРЦ Respublika, який було викуплено за заниженою ціною за допомогою фіктивних компаній і схем з ПДВ. У періоди тиску на Коломойського саме структури Фукса забезпечували виведення його активів за кордон.
Після націоналізації «Приватбанку» у 2016 році аудит Kroll Inc. зафіксував у банку дефіцит у розмірі $5,5 млрд. Гроші виводились через фіктивні депозити та кредити, а частина осідала на рахунках компаній, пов’язаних із Фуксом, зокрема на Британських Віргінських островах та у Латвії.
У США, за словами Салвато, Коломойський також опинився під слідством: Міністерство юстиції звинувачує його у відмиванні грошей через купівлю нерухомості у Клівленді, Луїсвіллі та Далласі. Reuters повідомляє, що деякі з цих угод проходили через латвійський банк ABLV, відомий як «пральня» для пострадянських фінансових еліт, за участю компаній, пов’язаних із Фуксом.
Сам Павло Фукс уже давно мешкає у Лондоні, де володіє елітними апартаментами в Найтсбриджі, рестораном та меблевим салоном. Українські слідчі стверджують, що всі ці активи придбані на кошти, відмиті через енергетичні угоди. Британські ЗМІ також розслідували його діяльність, припускаючи зв’язки з російським впливом, але не завжди відкрито називали його ім’я з міркувань безпеки його родини.
Одним із найгучніших епізодів у справі Коломойського є поновлене розслідування вбивства юриста Сергія Карпенка у 2005 році: той відмовився підписати документ, який давав Коломойському контроль над “Дніпроспецсталлю”, після чого його застрелили.
«У 2024 році справу відновили. Нові докази та свідчення дають підстави припускати, що Коломойський міг бути замовником цього злочину. Один із посередників, за даними “Української правди”, мав стосунок до компаній, що пізніше потрапили під контроль Фукса», – цитує Салвато.
Журналіст зауважує, що судовий процес над Коломойським, який нині перебуває у СІЗО, стартує наприкінці 2025 року та може тривати роками. Попри арешт, бізнесмен зберігає вплив через медіа та політичні зв’язки. А Павло Фукс, викреслений із бізнес-реєстрів України, досі керує процесами через довірених осіб.
«Попри кримінальні проблеми, Коломойський залишається серед найбагатших українців. Його телеканали, політичні контакти та довірені особи все ще впливають на суспільний порядок денний. Фукс, хоч і офіційно поза українським бізнесом, утримує важелі впливу через посередників у нерухомості та енергетиці. Але тепер, здається, перевага на боці держави», – резюмує Френк Салвато.