Генерал Олександр Сирський, який обіймає посаду головнокомандувача ЗСУ, не виконує функції стратегічного лідера, натомість діє як політично залежний управлінець. На тому, що це становить пряму загрозу для армії та обороноздатності держави, наголошує політичний експерт Валентин Гайдай, пише politeka.net.
За словами експерта, саме Сирський виступає головним джерелом викривленої інформації про ситуацію на фронті, яку отримує президент Володимир Зеленський. Подібна практика дезорієнтує не лише вище керівництво держави, а й суспільство. Гайдай наголошує на численних свідченнях того, що під час засідань Ставки головнокомандувач ЗСУ подавав президентові недостовірні дані. «Те саме робиться й у медійному просторі: підконтрольні Сирському інформаційні канали поширюють недостовірну інформацію, створюючи у суспільства ілюзію контролю та успіху там, де ситуація критична», – додає Гайдай.
Як приклад він наводить нещодавню заяву президента про звільнення 168,8 км² території на Донеччині та зачищення ще 187,7 км². Водночас, за даними ресурсу DeepState, реально вдалося звільнити лише близько 45 км², тоді як приблизно 181 км² досі перебувають у «сірій зоні».
Крім того, Гайдай пише про те, що головнокомандувач не є самостійною постаттю: «Про Сирського вже давно ходять чутки, що він некомпетентний та перебуває в певній залежності від керівника ОП Єрмака». Експерт вважає, що Сирський діє в інтересах політичного керівництва, виконуючи вказівки Андрія Єрмака замість того, щоб ухвалювати рішення, ефективні для посилення оборони України.
Гайдай характеризує управлінський стиль Сирського як «авторитарний, конфліктний і непрозорий». Він нагадує про публічний конфлікт з командиром батальйону 47-ї окремої механізованої бригади Олександром Ширшиним, який звинуватив командування ЗСУ в надмірних та невиправданих втратах особового складу. За словами експерта, будь-яку критику Сирський категорично не сприймає. Також Гайдай згадує операцію на Курському напрямку, яка не принесла стратегічного результату: «Наївно буде думати, що “велике село” Суджа було головною метою цієї операції».
Окремо він акцентує увагу на ініціативі Сирського створити підконтрольну собі військову структуру під назвою «Штурмові війська». На думку Гайдая, в умовах існування Десантно-штурмових військ (ДШВ) та Сил спеціальних операцій (ССО) така ідея виглядає не як військова необхідність, а як спроба сформувати особисту «гвардію». Показовим є й те, що керівником новоствореного підрозділу призначено полковника Валентина Манька – людину з кримінальним минулим.
Гайдай підкреслює, що постать Сирського становить системну загрозу як для боєздатності армії, так і для довіри до військового керівництва: «У сукупності всі ці фактори – політична залежність, дезінформація, кадрові інтриги, неефективна мобілізація, виснажливі штурми без результату – свідчать про одне: Сирський є не просто неефективним, а небезпечним керівником. Його дії підривають стійкість армії, деморалізують військових, ставлять під загрозу довіру до командування і несуть пряму шкоду обороноздатності держави».
У своїй публікації Гайдай закликає невідкладно переглянути доцільність перебування Сирського на посаді головнокомандувача: «Посада головнокомандувача вимагає стратегічного мислення, морального авторитету та безумовної відданості інтересам держави. Сирський не відповідає жодному з цих критеріїв».